Кахабер Цхададзе
Особисті дані
Повне ім'я	Кахабер Джумберович Цхададзе
Народження	7 вересня 1968(1968-09-07) (56 років)
	Руставі, СРСР
Зріст	187 см
Громадянство	СРСР  Грузія
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1986–1987 «Металург» (Руставі) 39 (0) 1988–1989 «Динамо» (Тбілісі) 41 (1) 1990–1991 «Іберія» (Тбілісі) 44 (2) 1991 «Сундсвалль» 4 (0) 1992 «Спартак» (Москва) 7 (0) 1992 «Динамо» (Москва) 12 (0) 1992–1997 «Айнтрахт» 73 (1) 1997 «Аланія» 17 (1) 1997–1999 «Манчестер Сіті» 12 (2) 2000–2002 «Локомотив» (Тбілісі) 22 (0) 2003–2004 «Анжі» 41 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1992 СНД 6 (1) 1991–1998 Грузія 25 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2001–2002 «Локомотив» (Тбілісі) 2005–2006 «Динамо» (Тбілісі) 2006–2007 «Сіоні» 2008 «Стандард» (Баку) 2009 Грузія (мол.) 2009–2015 «Інтер» (Баку) 2015–2016 Грузія 2016–2017 «Кайрат» 2018–2020 «Ордабаси» 2021–т.ч. «Динамо» (Тбілісі)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Кахабер Джумберович Цхададзе (груз. კახაბერ ჯუმბერის ძე ცხადაძე, нар. 7 вересня 1968, Руставі) — радянський та грузинський футболіст, що грав на позиції захисника, флангового півзахисника. Майстер спорту СРСР міжнародного класу (1992). Виступав, зокрема, за клуби «Айнтрахт» та «Манчестер Сіті», а також національну збірну Грузії.

По завершенні ігрової кар'єри — грузинський футбольний тренер. З 2021 року— головний тренер клубу «Динамо» (Тбілісі).

Футболом почав займатися в 1976 році в руставському дитячому клубі «Аріші». Перші тренери — Мурман Гоголадзе і Томаз Додашвілі.

По закінченні 8-го класу грав за «Аріші» у 2-й групі першості Грузії. Потім Цхададзе опинився в команді Другої ліги «Металург» (Руставі), куди його запросив Шота Чеїшвілі. Він же незабаром порекомендував гравця Нодару Ахалкаці, який взяв його в дубль, дозволяючи при цьому грати за «Металург». Через деякий час Цхададзе отримав травму і покинув «Динамо». У 1987 році Чеїшвілі опинився в тренерському штабі «Динамо» і знову запросив у команду Цхададзе.

У 1988 році дебютував за основний склад «Динамо» у Вищій лізі СРСР. Вихід команди з союзного чемпіонату не прийняв і вирішив виступати за московський «Спартак», куди його кликав Олег Романцев. Провівши тиждень в «Спартаку», після візиту на базу команди брата Гочі і начальника «Динамо» Володимира Гуцаева, повернувся в «Динамо», що отримало назву «Іберія», де провів ще рік^[1].

У 1991 році відіграв півроку в Швеції за «Сундсвалль», після чого за допомогою Кулькова і Юрана був запрошений на оглядини в «Бенфіку», однак їхав туди з травмою, яка завадила проявити себе. Головний тренер «Бенфіки» Свен-Йоран Ерікссон запропонував почекати рік, тому Цхададзе вирішив перейти в московський «Спартак», де і почав сезон 1992, а завершив у «Динамо» (Москва).

У 1993 році був проданий в клуб німецької Бундесліги «Айнтрахт» з Франкфурта. У команді зайняв місце переднього захисника. Перші півтора року грав практично без замін, допоміг клубу в сезоні 1992/93 зайняти 3-е місце і кваліфікуватися в Кубок УЄФА.

Під час матчу Кубка УЄФА 1993/94 проти австрійського «Казино» (Зальцбург) арбітр матчу Сергій Хусаїнов за незначний фол вирішив дати жовту картку гравцеві «Айнтрахта», яка стала вже другою в турнірі для останнього. Цхададзе крикнув Хусаїнову: «Григорьїч, прошу, не треба». Він був упевнений, що їх ніхто не зрозуміє, але не врахував, що тренер австрійців Отто Барич — хорват і трохи розуміє російську. Барич вискочив до бровки і закричав: «Руссишес швайн!». Цхададзе йому відповів, а Барич плюнув в нього. У підсумку Хусаїнов видалив Барича з лавки запасних^[2].

У сезоні 1994/95 «Айнтрахт» очолив Юпп Гайнкес, з яким відносини у Цхададзе не склалися. Після самовільного виїзду в збірну Грузії, деякий час був відсторонений від ігор основного складу. В середині сезону клуб очолив тренер Карл-Гайнц Кербель, при якому Цхададзе знову став твердим гравцем основи. 25 липня 1995 року в матчі Кубка Інтертото проти «Бордо», в ігровому зіткненні з Крістофом Дюгаррі отримав травму — розрив хрестоподібних зв'язок коліна, через яку майже рік не грав.

В останньому сезоні в Німеччині грав у Другій Бундеслізі, куди його клуб вилетів за підсумками сезону 1995/96^[3].

У кінці 1996 року був придбаний за $250 тис. «Аланією», в якій провів наступний сезон. В кінці 1997 року переїхав в Англію, уклавши контракт із «Манчестер Сіті» по системі 1+2,5 року. За підсумками сезону 1997/98 вилетів з командою з другого до третього англійського дивізіону.

Протягом 2000—2002 років захищав кольори «Локомотива» (Тбілісі), з яким виграв Кубок Грузії.

Незважаючи на важкі травми (у тому числі перелом ноги, розрив зв'язок коліна) що переслідували гравця, завершив свою кар'єру в 36-річному віці в клубі Першого дивізіону Росії «Анжі» з Махачкали, за яке виступав протягом 2003—2004 років.

У 1989 грав за молодіжну збірну СРСР під керівництвом Володимира Радіонова.

З кінця 1991 потрапив під пильну увагу тренера збірної СРСР Бишовця, який повідомив Цхададзе: «Хочеш потрапити на Євро-92, переїжджай в серйозну команду, краще всього — до Росії»^[2]. При цьому Цхададзе вже провів 2 гри за збірну Грузії проти Литви та Молдови, але розуміючи, що в найближчі роки перспективи грузинської збірної на великих турнірах туманні, пішов назустріч побажанням Бишовця.

На чемпіонат Європи 1992 року у Швеції Цхададзе в підсумку взяли у складі новоствореної збірної СНД, але проявити себе там йому не вдалося. Після Євро повернувся до збірної Грузії. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала до 1998 року, провів у формі головної команди країни 25 матчів, забивши 1 гол.

Ще під час виступів за «Локомотив» з Тбілісі Цхададзе намагався поєднувати в собі якості гравця і тренера. Після завершення ігрової кар'єри в 2004 році він зайнявся виключно тренерською діяльністю. Очолював грузинські клуби «Динамо» (Тбілісі) та «Сіоні». З обома клубами йому вдалося стати чемпіоном Грузії: у сезоні 2004/05 з «Динамо», в 2005/06 з «Сіоні». Разом із завоюванням другого золота Цхададзе був визнаний кращим тренером сезону.

У вересні 2006 року за порушення дисципліни під час матчу 2-го туру чемпіонату Грузії тріумфатор попереднього сезону був спочатку дискваліфікований на п'ять зустрічей, а потім за рішенням дисциплінарно-технічного комітету Футбольної федерації Грузії і зовсім відсторонений від тренерської роботи до 31 травня 2007 року. До цього Цхададзе вже заробляв дискваліфікацію на п'ять зустрічей за свою нестриманість. Крім того емоційний головний тренер «Сіоні» побився з головним тренером «Баку» Беюкагою Гаджиєвим в ході матчу першого відбіркового раунду Ліги чемпіонів 2006/07, після чого дивився поєдинок з трибуни^[4]. Після дискваліфікації було вирішено залишити Цхададзе в «Сіоні» на адміністративній роботі.

У січні 2008 року грузинський тренер підписав контракт на півроку з азербайджанським клубом «Стандард» (Баку) і керував командою під час другого кола чемпіонату Азербайджану^[5], посівши з командою дев'яте місце, після чого недовго тренував молодіжну збірну Грузії.

З 2009 року по 2014 рік працював в клубі «Інтер» (Баку), вигравши з командою чемпіонат Азербайджану у сезоні 2009/10.

З березня 2015 року по березень 2016 року був тренером збірної Грузії.

У квітні 2016 року став головним тренером казахстанського клубу «Кайрат».

• Чемпіон Грузії (2): 1990, 1991
• Чемпіон Росії: 1992 («Спартак» Москва)^[6]
• Бронзовий призер чемпіонату Росії: 1992 («Динамо» Москва)^[6]
• Володар Кубка СРСР: 1992 («Спартак» Москва)
• Чемпіон Європи (U-21): 1990
• У списку 33-х кращих футболістів чемпіонату Росії (1): № 2 (1992)
• Кращий лівий захисник чемпіонату Росії за оцінками «Спорт-Експрес»: 1992 (сер. оцінка — 5,92)

• Чемпіон Грузії (2): 2004/2005 («Динамо» (Тбілісі)), 2005/06 («Сіоні» (Болнісі))
• Чемпіон Азербайджану (1): 2009/10 («Інтер» (Баку))

• Тренерська статистика на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Цхададзе Кахабер Джумберович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Цхададзе Кахабер Джумберович на сайті transfermarkt.com (англ.)

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.