Касьяненко Олег Якович
Народився	16 червня 1923(1923-06-16) місто Пирятин, тепер Полтавської області
Помер	2 січня 1995(1995-01-02) (71 рік) Київ
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	політик
Партія	КПРС
Нагороди

Олег Якович Касьяненко (нар. 16 червня 1923(19230616), місто Пирятин, тепер Полтавської області — 2 січня 1995, місто Київ) — український радянський партійний діяч, міністр легкої промисловості УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань. Член Ревізійної комісії КПУ в 1976—1981 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1990 р.

У 1941—1946 роках — служив у Червоній армії: командир 45-мм гармати 37-го окремого гвардійського винищувального протитанкового дивізіону 35-ї гвардійської стрілецької дивізії на Сталінградському фронті. Закінчив курси заступників командирів по політичній частині, командир взводу. Учасник німецько-радянської війни.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1951 році закінчив факультет технології взуттєвого виробництва Київського технологічного інституту легкої промисловості.

У 1952—1958 роках — контролер, старший контролер Міністерства державного контролю Української РСР.

У 1958—1959 роках — заступник начальника, начальник 3-го пошивного цеху Київської взуттєвої фабрики № 1.

У 1959—1963 роках — директор Київської взуттєвої фабрики № 1.

У 1963—1965 роках — начальник Управління легкої промисловості Ради народного господарства Київського економічного району (раднаргоспу).

У 1965—1970 роках — завідувач відділу легкої і харчової промисловості Управління справами Ради Міністрів УРСР.

У 1970 — травні 1972 року — 1-й заступник міністра легкої промисловості Української РСР.

6 травня 1972 — 22 січня 1987 року — міністр легкої промисловості Української РСР.

3 1987 року — на пенсії в Києві.

• старший лейтенант

• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Вітчизняної війни 2-го ст. (5.11.1942)
• орден Вітчизняної війни 1-го ст. (6.04.1985)
• орден Червоної Зірки (30.06.1945)
• медалі

• Хто є хто [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]

• Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.