| Марія Карп'юк | |
|---|---|
| Марія Василівна Карп'юк | |
 | |
| Народилася | 14 червня 1900 Снятин, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина  |
| Померла | 3 червня 1978 (77 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Лісове кладовище |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща |
| Діяльність | художниця |
| Alma mater | Мистецька школа Олекси Новаківського |
| У шлюбі з | Сорохтей Осип Йосафатович |
Марія Василівна Карп'юк (14 червня 1900, м. Снятин, нині Івано-Франківська область — 3 червня 1978, м. Київ) — український живописець. Дружина Осипа Сорохтея.
Життєпис
Марія Карп'юк народилася 14 червня 1900 року в місті Снятині. Корінна снятинчанка.
1928 року закінчила Мистецьку школу Олекси Новаківського м. Львова. Того ж року брала участь у виставці згаданого навчального закладу у Львові[1][2].
1929 року проходила стажування у Луврі (Париж), яке профінансував митрополит Андрей Шептицький (для нього Карп'юк зробила копію картини «Портрет чоловіка», який належить до Флорентійської школи 15 ст.)[1][2].
Карп'юк малювала реалістичні портрети, пейзажі та натюрморти, в яких можна простежити імпресіонізм та постімпресіонізм. Деякі твори зберігаються у фондах Львівської галереї мистецтв, Снятинському літературно-меморіальному музеї Марка Черемшини[1].
Серед головних робіт: графіка — «О. Сорохтей» (1928); живопис — «Краєвид Станиславова» (1930-і рр.), «Бабуся», «Місячна ніч» (обидва — 1930), «Дочка» (1950-і рр.), «Онук Андрій» (1960-і рр.).
Померла 3 червня 1978 року в місті Києві. Похована на Лісовому кладовищі[3].
Вшанування пам'яті
У лютому 2022 року з нагоди 120-ї річниці від дня народження Марії Карп'юк відбулося спецпогашення марки, яку присвятили мисткині. Того ж року в Музеї етнографії та художнього промислу відкрито персональну виставку «Натхненні однією музею», до якої увійшли твори Марії Карп'юк та Осипа Сорохтея[2][4]. Згодом однойменну виставку представили в Снятині, Івано-Франківську та Дрогобичі[5][6].
Примітки
- ↑ а б в Іванна Стеф'юк (1 лютого 2022). (Не)відома Марія Карп'юк, або снятинська королівна живопису. Фотографії старого Львова.
- ↑ а б в Натхненні однією музою. День.
- ↑ Відхід у засвіти. Осип Сорохтей.
- ↑ У Львові погасили марку до уродин Марії Карп'юк. Еспресо. 9 лютого 2022.
- ↑ Анатолій Звіжинський (30 листопада 2022). Натхненні однією музою. Postimpreza.
- ↑ «Натхненні однією музою»: у Палаці мистецтв відкрили виставку полотен художників-модерністів Осипа Сорохтея та Марії Карп'юк. Дрогобицька міська рада. 8 березня 2023.
Джерела
- Карп'юк Марія Василівна / Л. В. Волошин // Енциклопедія сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012.
- Карп'юк Марія // Мистецька школа Олекси Новаківського 1923-1935. Життя у перспективі часу / Л. Волошин. — Львів–Дрогобич : Коло, 2024. — С. 363—364. — ISBN 978-617-642-676-9.
- Кірєєва Р. Родинне дерево Карп'юків зі Снятина. Снятин. — 2013. — № 6. — С. 29—37.
Посилання
 |
|---|
