| Канон лікарської науки | |
_Mausoleum_-_Hamadan_-_Western_Iran_(7423558016).jpg) | |
| Назва |
араб. الْقَانُون فِي الطِّبّ  |
|---|---|
| Похідна робота |
unanid |
| Жанр |
трактат і нехудожня роботаd |
| Автор |
Авіценна |
| Дата публікації |
1025[1] |
| Мова твору або назви |
арабська |
| Статус авторських прав |
🅮 і 🅮 |
 Канон лікарської науки у Вікісховищі | |
«Кано́н лі́карської нау́ки» (араб. القانون في الطب Al-Qanun fi t-Tibb) — робота енциклопедичного характеру з медицини, написана перським науковцем XI століття Авіценною.
При написанні книги Авіценна спирався на прочитані ним праці античних медиків, зокрема Галена і Гіпократа, а також у значній мірі на власний досвід спостережень за хворими, дослідження лікувальних властивостей рослин. «Канон лікарської науки» був основним підручником для вивчення медицини у багатьох середньовічних університетах[2].
«Канон лікарської науки» складається з п'яти книг.
Зміст
Перша книга
У першому томі викладені теоретичні погляди медичних поглядів Авіценни, філософія медицини і почасти її історія. Наведений короткий огляд анатомії людини.
У цій же книзі містяться вчення про рідини («соки») людського організму. На той час медицина не знала про існування кровообігу. Натомість панівною була версія про те, що в тілі людини є чотири види рідин. Кров у артеріях, флегма — у мозкові, жовта жовч — у печінці, чорна жовч — у селезінці.
Розглядаються відмінності у тілобудові людей, детально аналізуються причини як хвороб з їхніми симптомами, так і здоров'я.
Окремі розділи в першій книзі виділені для пульсу та сечі.
Приділена увага режиму, фізичним вправам, дієтетиці.
Друга книга
У другій книзі описуються прості ліки. Наведено 785 рослинних, тваринних та мінеральних засобів із вказанням їхнього походження, способу добування і методів приготування і застосування.
Третя книга
Третя книга присвячена місцевим хворобам. Детально розглядаються хвороби голови: очей, вух, горла, носа, язика тощо.
Четверта книга
Описує загальні хвороби організму. Багато уваги приділено різним видам гарячки.
П'ята книга
П'ятий том містить описи та способи приготування і застосування складних ліків.
Відкриття, зроблені Авіценною у «Каноні лікарської науки»
У праці Авіценни він висунув нові для тогочасної науки гіпотези:
- припустив, що існують дуже дрібні істоти, які псують воду, спричиняють та переносять хвороби;
- першим звернув увагу на те, що харчові продукти можуть бути ліками;
- фізичні вправи та дотримання чистоти сприяють здоров'ю;
- визначив різницю між чумою та холерою;
- визначив, що натуральна віспа є заразною хворобою;
- першим описав проказу, відмежувавши її від слоновості;
- так само розмежував плеврит і запалення легень;
- детально описав виразку шлунка;
- дослідив та визначив ознаки менінгіту;
- відкрив та описав розташування м'язів ока;[3].
Примітки
- ↑ Finger S. Origins of Neuroscience: A History of Explorations Into Brain Function — 1994.
- ↑ Канон лікарської науки [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.] (Google Arts & Culture)
- ↑ Вера Смирнова-Ракитина. Авиценна. — Москва : Молодая Гвардия, 1958. — С. 205—206. — (Жизнь замечательных людей. Серия биографий.)
Посилання
- Сканований текст «Канону лікарської науки» на сайті Американського університету Бейрута [Архівовано 20 вересня 2008 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |