
Колектор — ділянка каналізаційної мережі, призначена для збору і передачі відпрацьованої води з окремих джерел у водоочисні споруди або трубопровід зовнішньої каналізаційної мережі[1].
Зазвичай є трубою великого діаметра. Колектори є частиною міської каналізаційної системи; вони збирають стічні води та відводять їх за межі каналізації до насосних станцій, очисних споруд або до місця скидання у водний об'єкт[2].
Іноді в колектори укладають невеликі річки, що протікають у межах міста[3]. Колектори споруджуються переважно з великих бетонних та залізобетонних блоків[4].
За способом транспортування каналізаційні колектори поділяються на напірні та безнапірні (самопливні). Матеріалами труб самопливної каналізації є, головним чином, кераміка, залізобетон і чавун, а також азбестоцемент, сталь, цегла і пластик. Для напірних колекторів матеріалами труб є сталь, чавун і поліетилен[5].
Каналізаційні колектори часто стають об'єктами досліджень дигерів[6]. Під час зливи у водостічних колекторах може виникати так звана колекторна хвиля — стрімке підвищення рівня води[7], тому для дигера опинитись в колекторі під час зливи є смертельною небезпекою[6].
Див. також
Примітки
- ↑ Каналізаційний колектор // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018—2025. — ISBN 978-617-7238-39-2.
- ↑ Ласков Ю. М. Кварнер — Конгур. — Москва : Советская энциклопедия, 1973. — 624 с. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 12).
- ↑ Александр Антохин. Реки у нас под ногами // Популярная механика. — 2017. — № 4 (24 травня). — С. 66—71. Архівовано з джерела 3 квітня 2017.
- ↑ Канализация // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- ↑ Гончаренко, Д. Ф.; Старкова, О. В.; Данченко, Ю. М.; Бондаренко, Д. О.; Алейнікова, А. І. (2022). Ремонт і відновлення каналізаційних колекторів відкритим способом: Монографія (PDF) (укр.). Харків: Раритети України. с. 11, 28. ISBN 978-617-7691-48-7.
- ↑ а б "Міські божевільні" чи санітари підземель: хто такі дигери. НашКиїв.UA (ua) . Процитовано 10 травня 2025.
- ↑ «когда снаружи начинается дождь, у человека под землей есть всего две минуты, чтобы спастись... Факты. 2 липня 2008. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 18 листопада 2018.