Канади | |||
|
|||
Гімн: «Боже, бережи короля/королеву» | |||
Столиця (та найбільше місто) |
|||
Офіційні мови | {{{офіційні_мови}}} | ||
---|---|---|---|
Форма правління | {{{форма_правління}}} | ||
Площа | |||
Населення | |||
- Густота | Помилка виразу: неочікуваний оператор //км² | ||
Часовий пояс | {{{часовий_пояс}}} | ||
Коди ISO 3166 | omit | ||
Канади (англ. The Canadas, кириліз.: Канадас) — це загальна назва для провінцій Нижня Канада та Верхня Канада, двох історичних британських колоній на території сучасної Канади[1]. Обидві колонії утворені у 1791 році, коли Британський парламент ухвалив Конституційний акт, розділивши колоніальну провінцію Квебек на дві окремі колонії. Річка Оттава слугувала кордоном між Нижньою та Верхньою Канадою.
Канади об'єднані в єдине утворення у 1841 році, невдовзі після того, як лорд Дарем опублікував свою Доповідь про справи Британської Північної Америки . Його звіт містив кілька рекомендацій, зокрема — об'єднання Канад. Відповідно до його пропозиції, Британський парламент ухвалив Акт про союз 1840 року. Акт набув чинности у 1841 році, об'єднавши Нижню та Верхню Канаду в єдину провінцію — Провінцію Канада.
Терміни «Нижня» та «Верхня» Канада стосуються положення колоній відносно джерел річки Святого Лаврентія.
- Нижня Канада охоплювала південно-східну частину сучасної провінції Квебек, а також (до 1809 року) — регіон Лабрадору, що нині входить до складу Ньюфаундленду і Лабрадору[1].
- Верхня Канада включала територію, яка зараз є південною частиною провінції Онтаріо, а також землі, що межують із затокою Джорджен-Бей та озером Верхнім[1].

Дві колонії створені у 1791 році з ухваленням Конституційного акту 1791 року[2]. Внаслідок припливу лоялістів після Війни за незалежність США, провінція Квебек поділена на дві нові колонії — Нижню та Верхню Канаду. Створення Верхньої Канади було відповіддю на зростання чисельности поселенців — лоялістів Об'єднаної імперії, які прагнули колоніального управління, заснованого на британських інституціях і загальному праві, зокрема на британському земельному праві. Навпаки, Нижня Канада зберегла більшість франко-канадських інституцій, гарантованих Квебекським актом, включаючи французьку систему цивільного права[3][4].
У 1838 році до колоній відправлений лорд Дарем з метою вивчення причин повстання в Канадах. У своїй доповіді про колонії він рекомендував об'єднання обох Канад і запровадження відповідального уряду[4]. Британський парламент зрештою виконав першу з цих рекомендацій, ухваливши Акт про союз 1840 року[5]. Акт набув чинности у 1841 році, внаслідок чого Канади були об'єднані в Провінцію Канада[6][7]. Проте, відповідального уряду акт не запровадив — його введено лише у 1848 році[8].
- ↑ а б в Wesley B. Turner (4 липня 2011). The Astonishing General: The Life and Legacy of Sir Isaac Brock. Dundurn Press Ltd. с. 12. ISBN 978-1-55488-777-4.
- ↑ Upper Canada. thecanadianencyclopedia.ca (англ.). The Canadian Encyclopedia. 7 лютого 2006.
- ↑ Immigration, Refugees and Citizenship Canada (1 вересня 2009). Discover Canada - Canada’s History. www.canada.ca. Процитовано 15 квітня 2025.
- ↑ а б Durham Report. www.thecanadianencyclopedia.ca (англ.). Процитовано 15 квітня 2025.
- ↑ Act of Union. www.thecanadianencyclopedia.ca (англ.). Процитовано 15 квітня 2025.
- ↑ The History Of Upper And Lower Canada. WorldAtlas (амер.). 11 травня 2020. Процитовано 15 квітня 2025.
- ↑ Cornelisse, Sheila. LibGuides: Grade 7: History: The Act of Union and Responsible Government. vlc.ucdsb.ca (англ.). Процитовано 15 квітня 2025.
- ↑ Province of Canada (1841-67). www.thecanadianencyclopedia.ca (англ.). Процитовано 15 квітня 2025.