Камінь, ножиці, папір![]() | |
---|---|
англ. Rock, Paper, Scissors | |
![]() | |
Жанр | драма, короткометражне кіно |
Режисер | Франц Бьом (Бем) |
Продюсер | Хайдер Ротшильд Хузір |
Сценарист | Франц Бьом |
У головних ролях | Олександр Рудинський |
Оператор | Сьєн Ю Ніу |
Кінокомпанія | Національна школа кіно та телебачення (NFTS)[en] |
Тривалість | 20 хвилин |
Мова | українська ![]() |
Країна | ![]() |
Рік | 2024 |
IMDb | ID 27895331 |
rockpaperscissorsfilm.com ![]() |
«Камінь, ножиці, папір» або «Камінь, папір, ножиці» (англ. Rock, Paper, Scissors) — британський короткометражний фільм 2024 року британсько-німецького режисера Франца Бьома. Події фільму за сюжетом розгортаються на тлі повномасштабного російського вторгнення в Україну та засновані на реальних подіях[1].
Прем'єра стрічки відбулася в жовтні 2024 року в рамках новозеландського кінофестивалю короткометражних фільмів «Show Me Shorts 2024»[2][1]. Головну роль у фільмі зіграв український актор Олександр Рудинський.
У лютому 2025 року фільм отримав премію BAFTA в категорії «Найкращий британський короткометражний фільм»[3].
Сюжет
Початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Молодий хлопець Іван, який проживає на сході України, разом з батьком-хірургом, який оперує поранених військових і цивільних у госпіталі на передовій, чекають на евакуаційну автівку.
Однак евакуаційний транспорт знищує російська авіація. Іван отримує по рації інформацію від українських розвідників, що в сторону бункера йдуть двоє російських військових, а прислати новий транспорт неможливо. Іван бере снайперську гвинтівку в пораненого військового, щоб ліквідувати росіян.
Роздивляючись російських військових через снайперський приціл, Іван помічає, що їх не двоє, а вісім. Усвідомлюючи, що усіх ліквідувати не вдасться, Іван приймає рішення вистрілити собі у ногу, видати себе за проросійського місцевого жителя і відвести росіян від госпіталю.
Але росіяни вже знають про місцеперебування госпіталю, і російська авіація знищує будівлю з усіма цивільними.
Титри в кінці фільму повідомляють, що після знищення госпіталю і загибелі батька, Іван пішов до війська, і у 2024 році загинув у бою.
У ролях
- Олександр Рудинський — Іван
- Сергій Калантай — Богдан, батько Івана, хірург
- Богдана Калантай — вагітна жінка
- Юрій Радіонов — Микола, поранений солдат[4]
- Мілош Лучанко — Андрій, український хлопчик
- Олександр Бегма — повітряний командир
- Мешканці бункера:
- Тереза Еліас
- Наомі Платт
- Софі Карсон
- Жаклін Аббас
- Едвард Джеймс Вей
- Крістін Келлі
- Грейс Кінгстон
- Челсі Аддамс
- Російські солдати:
- Антон Себастьян — Сергій, командир
- Олександр Яценко — Анатолій
- Мет Рівз
- Ашфак Лаллмамоде
Сприйняття
Відгуки критиків
Український кінокритик Ігор Кромф у виданні «Лівий берег» відзначає «напружену атмосферу» фільму, створену завдяки «методу рухомої камери» операторки Сьєн Ю Ніу. Гра Олександра Рудинського вражає «від теплого дитячого розбишацтва» до «крижаного страху». Хоча британські пейзажі виглядають «нереалістично для середньостатистичного українського лісостепу», контраст між бункером і зовнішнім світом працює на користь історії. Фінал «трагічний настільки, наскільки лише можна уявити», а сам фільм — «втілення живої пам'яті» про загиблого українського солдата[5].
Участь у фестивалях
- 2024 — Кінофестиваль «Show Me Shorts»
- 2024 — Фестиваль короткометражного кіно «Aesthetica»
- 2024 — Кембриджський кінофестиваль
- 2024 — Фестиваль британського міського кіно
- 2024 — Міжнародний кінофестиваль у Сент-Луїсі
- 2024 — Кінофестиваль у Норвічі
- 2024 — Лондонський кінофестиваль Super Shorts
Нагороди
16 лютого 2025 року фільм здобув премію «BAFTA» як Найкращий британський короткометражний фільм. Головний актор Олександр Рудинський, отримуючи нагороду у Лондоні, присвятив її своєму загиблому другові, актору Євгену Світличному[6] словами «Я присвячую цю нагороду другові Жені Світличному, який загинув на війні за 5 днів до старту зйомок. А також всім тим, хто захищає мою країну та робить її незалежною. Дуже дякую BAFTA і слава Україні!»[7]. Його слова на премії почули не лише глядачі, а й світові кінозірки. «Ти стоїш там, на сцені, бачиш перед собою Тімоті Шаламе або Едріана Броуді, а до тебе підходить Кейт Вінслет і дякує», — поділився Рудинський в інтерв'ю «ТСН». Він також розповів, що отримав багато слів підтримки щодо України: «Кейт Вінслет поділилася, що дуже сильно розчулена тим, що зараз відбувається в Україні»[8].
Музика до фільму номінована на премію «Hollywood Music in Media Awards» у 2024 році[9].
Примітки
- ↑ а б Шилова, Альона (9 січня 2025). Усе про фільм «Камінь, папір, ножиці» про Україну з українськими акторами. «Суспільне Новини» (укр.). Архів оригіналу за 12 січня 2025. Процитовано 16 лютого 2025.
- ↑ Rock Paper Scissors. Show Me Shorts (новозел. англ.). Процитовано 17 лютого 2025.
- ↑ Короткометражка про війну в Україні «Камінь, папір, ножиці» отримала премію BAFTA. «Укрінформ» (укр.). 16 лютого 2025. Архів оригіналу за 16 лютого 2025. Процитовано 17 лютого 2025.
- ↑ Юлія РАВЛЮК, Іванка ДУСЬКО (17 лютого 2025). Зіграв у фільмі, який здобув премію BAFTA: львівський актор про досвід зйомок у стрічці «Камінь, ножиці, папір» (укр.). «Суспільне Львів». Процитовано 18 лютого 2025.
- ↑ Кромф, Ігор (17 лютого 2025). Історія одного українського солдата: за що фільм «Камінь, ножиці, папір» отримав премію BAFTA. «Лівий берег». Процитовано 18 лютого 2025.
- ↑ Фільм «Камінь, папір, ножиці» про війну в Україні отримав BAFTA. Хто ще переміг. «BBC News Україна» (укр.). 17 лютого 2025. Процитовано 18 лютого 2025.
- ↑ Фільм «Камінь, папір, ножиці» – де подивитись онлайн | КРВ. KRV (укр.). 18 лютого 2025. Процитовано 20 лютого 2025.
- ↑ Рудинський у першому інтерв'ю після BAFTA: «До мене підійшла розчулена Кейт Вінслет і подякувала». ТСН (укр.). 17 лютого 2025. Процитовано 18 лютого 2025.
- ↑ Переможець BAFTA 2025. Що відомо про фільм «Камінь, ножиці, папір» про війну в Україні та де його подивитися прямо зараз. «New Voice» (укр.). Процитовано 18 лютого 2025.
Посилання
- Офіційний сайт
Rock, Paper, Scissors | BAFTA Shorts 2025 на YouTube
- Камінь, ножиці, папір на сайті IMDb (англ.)
- Rock, Paper, Scissors (2024) // TVTropes (англ.)