Каменяр | |
![]() | |
Сфера діяльності |
каменярство і обробка каменюd ![]() |
---|---|
Код професії ISCO-08 |
7113 ![]() |
Код заняття ISCO-88 |
2452 і 7122 ![]() |
![]() ![]() |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c3/Rueland_Frueauf_d._J._003_detail.jpg/220px-Rueland_Frueauf_d._J._003_detail.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/47/Stackhummer--w.jpg/220px-Stackhummer--w.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/Zubak.jpg/220px-Zubak.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/38/Kn%C3%BCpfel_retouched.jpg/220px-Kn%C3%BCpfel_retouched.jpg)
Каменя́р — робітник, що обтісує каміння[1].
Також «каменярем» часто неправильно зовуть муляра[1][2][3][4].
Історія
Професія каменяра з'явилася, коли люди почали кам'яне будівництво. У Давньому Єгипті за часів будування пірамід каменярі були незамінні.
Сучасність
У теперішній час ручне оброблення каменю майже не застосовується. Видобування каменю, розпиляння його на блоки та їх оброблення проводяться спеціальними машинами.
Каменярський інструмент
- Бучарда (зубчастий киур) — молоток з насічкою на бійчиках.
- Закольник — молот зі скошеними боками (у вигляди призми). Уживається для сколювання країв брил.
- Киянка — металевий молоток вагою 1,8–4,5 кг, призначений для роботи з долотом. Для м'яких порід або для тонкого оброблення каменю уживається дерев'яна киянка.
- Кирка-молот (кувалда, балда) — молот, загострений на дві грані, вагою понад 4,5 кг. Уживається для первісного, грубого оброблення.
- Кирка-киур (клевець) — молот, загострений на чотири грані, вагою до 4 кг. Заміняє долото з киянкою.
- Кирка-тесовик — інструмент у вигляді невеличкої легкої кирки-мотики. Один дзьоб загострено на чотири грані, другий на пласку лопаточку.
- Кутник — інструмент для дотримування прямоти кутів.
- Скарпель — каменярське долото, різець з широким наконечником. Різальна крайка може бути як рівною, так і з зубчиками.
- Шпунт — долото круглого перерізу з чотиригранним наконечником. Уживаються також грановані шпунти.
Інші значення
- Також каменярем зоветься робітник каменярні (каменоломні) або кам'яного кар'єру, який видобуває каміння (інші назви «каменолом», «каменотес»), взагалі робітник, який рубає камінь[1]. Саме з ними видатний український поет Іван Франко порівняв себе, написавши вірш «Каменярі».
- «Каменяр» («Великий Каменяр») — прізвисько Івана Франка.
- У сучасній українській мові «каменярами» часто неправильно зовуть мулярів[4], що є зближенням з рос. каменщик.
Примітки
- ↑ а б в Каменяр // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Сайт Jobs.Ua. Вакансії каменярем в Рівному. Бригада каменярів. Архів оригіналу за 14 вересня 2016.
- ↑ Сайт EuRabota. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019.
- ↑ а б Фотослужба агенстства "Уніан". Каменярі на будівництві. Архів оригіналу за 26 серпня 2016.
Джерела
- Тетяна Чаговець. Із спостережень над народним каменярством кінця ХІХ — початку XX століть [Архівовано 30 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Обработка природных каменных материалов [Архівовано 11 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.