Камене́цькі (Кам'яне́цькі[джерело?]) гербу Пилява (пол. Kamienieccy, Kamieniecki) — шляхетський рід Польського королівства та Речі Посполитої. Походив від Клеменса Москожевського, коронного підканцлера (1408 р.). Родова садиба — Кам'янецький замок в Оджиконі, у Кросненському повіті. Згас 1560 року.
Представники
- Александер — сандомирський воєвода
- Генрик Андреас — сяніцький каштелян, брат гетьмана Миколая, разом з братами позичав кошти королю Янові І
- Генрик — син Генрика, белзький староста, загинув 23 серпня 1494 в битві з татарами під Вишнівцем[1]
- Миколай (1460–1515) — великий гетьман коронний, краківський воєвода
- Марцін — подільський воєвода
- Ян — львівський каштелян, буський староста, брат попередніх 3-х,[2] зять Пйотра з Чешибісів Бучацького[3]
- Ян (1524—1560) — ротмістр, син Марціна Каменецького
- Валентій — брав участь у битві під Ґузовом 5 липня 1607 р. (командувач приватних військ — Ян Потоцький), керував приватною корогвою, прихильник короля
- Ян — городоцький, любачівський, дрогобицький староста у 1536 р.[4][a]
- Войцех — чоловік Сєніцкої, вдови ?. Ходоровського
- Станіслав — дідич Залізців, дружина — Богдана Василівна Семашко, перер цим дружина князя Януша Четвертинського, Захарія Ванька Лагодовського[5]
- Барбара Мнішек з Каменецьких — сокальська і луківська старостина
Зауваги
- ↑ B. R. у статті про Дрогобич у виданні Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich також називає його дрогобицьким старостою → Див. Drohobycz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 152. (пол.) — S. 152. (пол.); однак ці твердження спростовує Казімеж Пшибось, який називає тодішнім дрогобицьким старостою Яна Камйонацького гербу Копач, також стверджує, що він був городоцьким і любачівським старостою → Див. : Prszyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 346. (пол.); це підтверджує також Адам Бонецький → Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 9. — S. 212.
Примітки
- ↑ Spieralski Z. Kamienecki Jan h. Pilawa (ok. 1463—1513) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. XI/3, zeszyt 126. — S. 512. (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 2. — S. 470.
- ↑ Buczaccy [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 2. — S. 472.
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 80.
Джерела
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1906. — Cz. 1. — T. 9. — S. 178—185. (пол.)
- Niesiecki K. Herbarz Polski. Kamieniecki herbu Pilawa // wyd. J. N. Bobrowicz. — Lipsk, 1839—1845. — T. 11. — S. 206—208. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 469—473. (пол.)
- Paprocki B. «Gniazdo Cnoty, Zkąd Herby Rycerstwa slawnego Krolestwa Polskiego, Wielkiego Księstwa Litewskiego, Ruskiego, Pruskiego, Mazowieckiego, Zmudzkiego…» — Kraków, 1578. — S. 1020—1021. (пол.)
Посилання
- Osoby o nazwisku «Kamieniecki» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego [Архівовано 25 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |