Кам'янська сільська рада | |||
---|---|---|---|
| |||
Основні дані | |||
Країна | СРСР— УРСР Україна | ||
Область | Коростенська округа Волинська округа Київська область Житомирська область | ||
Район | Олевський район | ||
Адм. центр | с. Кам'янка | ||
Утворена | 1923 року | ||
Ліквідована | 17 січня 2017 року | ||
Код КОАТУУ | 1824483600 | ||
Облікова картка | Кам'янська сільська рада | ||
Склад | |||
Кількість членів | 16 | ||
Голова ради | Осипчук Яків Миколайович | ||
Територія та населення | |||
Площа | 81,95 км² | ||
Населення | 1547 | ||
Густота | 18,88 осіб/км² | ||
Населені пункти | 2 | ||
Контактні дані | |||
Адреса | вул. Набережна, 39, с. Кам'янка, Олевський р-н, Житомирська обл., 11033 | ||
Кам'янська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Олевському районі Коростенської і Волинської округ, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Кам'янка.
Населені пункти
Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
Населення
Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 631 особу, кількість дворів — 327[1].
Кількість населення сільської ради, станом на 1924 рік, становила 2 137 осіб[2].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 668 особи.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 1 547 осіб[3].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,90 % |
російська | 0,97 % |
білоруська | 0,06 % |
Склад ради
Рада складалась з 16 депутатів та голови.
Керівний склад сільської ради
ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
---|---|---|---|
Марчук Ольга Адамівна | Сільський голова, 1966 року народження, освіта, член Української Народної Партії | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
Осипчук Яків Миколайович | Сільський голова, 1976 року народження, освіта вища, член Народно-демократичної партії | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[5]
Історія
Створена 1923 року в складі сіл Довгосілля та Кам'янка Олевської волості Коростенського повіту Волинськї губернії. 7 березня 1923 року включена до складу новоствореного Олевського району Коростенської округи. Станом на 17 грудня 1926 року на обліку в раді числяться хутори Бірковичі, Боровська, Великий Ліс, Вовчий Лісок, Груд, Гряда, Дворище, Довга, Довга Нивка, Жуковщина, Заводня, Замошшя, Кишинець, Корощин, Крутодуб, Круторічка, Крушинка, Кузінки, Кульпачиха, Ладижино, Лиса Гора, Лозовато, Мичка, Озерці, Осов, Острів, Пасіки, Подбела, Подгальська, Подковальова, Полошська, Поплави, Поросля, Порубаниця, Семинь, Спиці, Степка, Яшне, на 1 вересня 1946 року — х. Каминець. Станом на 1 жовтня 1941 року с. Довгосілля та хутори Бірковичі, Боровська, Вовчий Лісок, Груд, Гряда, Дворище, Довга, Довга Нивка, Жуковщина, Заводня, Замошшя, Кишинець, Крутодуб, Круторічка, Крушинка, Кузінки, Кульпачиха, Ладижино, Лиса Гора, Лозовато, Мичка, Озерці, Осов, Остров, Пасіки, Подбела, Подгальська, Подковальова, Полошська, Поплави, Поросля, Порубаниця, Семинь, Спиці, Степка не перебувають на обліку населених пунктів[6].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Олевського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Кам'янка та Корощине[7]. Х. Каминець не перебуває на обліку населених пунктів, х. Великий Ліс (згодом — с. Лісове) у довіднику пропущено.
2 вересня 1954 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 1087 «Про перечислення населених пунктів в межах районів Житомирської області», с. Корощине передане до складу Варварівської сільської ради Олевського району[6].
На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Олевського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Кам'янка та Лісове[8].
Припинила існування 17 січня 2017 року через об'єднання до складу новоствореної Олевської міської територіальної громади Олевського району Житомирської області[9].
Примітки
- ↑ Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 112. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ). Харків, 1925 (PDF). Інститут історії України НАН України. с. 17. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 24 серпня 2022.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 24 серпня 2022.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ rada.gov.ua
- ↑ а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 76, 204, 208, 235, 254, 255, 260, 267, 278, 281, 285, 299, 307, 330, 331, 332, 333, 336, 339, 342, 343, 365, 388, 393, 394, 398, 409, 411, 412, 413, 439, 452, 460, 553. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 23 серпня 2022.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 181. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ Упоряд. А.Д. Шелягин. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 147. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 24 серпня 2022.
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.