Кала-Фатлар | |
---|---|
![]() | |
44°27′50″ пн. ш. 33°38′30″ сх. д. / 44.463888888889° пн. ш. 33.641666666667° сх. д. | |
Країна | ![]() |
Розташування | Севастополь ![]() |
Тип | замок ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |
Кала-Фатлар (також Кучук-Мускомський ісар, Калафатлар) — руїни середньовічного, ймовірно феодального, замку в Балаклавському районі Севастополя.
Розташований у південно-західній частині Криму, на узбережжі між Балаклавою та мисом Айя в 4 км на південний захід від села Кючюк-Мускомія[1] біля однойменної гори[2] на вершині скелі Інжир[3]. Назва виводять від слова «калафат», що в перекладі з тюркського «головний убір яничара» або за іншою версією «кала-фатлар» — «фортеця загарбників»[1]. Існує версія, що замок створювався як контрольний шлях від Балаклави вздовж берега. Припускають, що виник він раніше XIII століття; історик Євген Недєлкін вважає, що укріплення належало князівству Феодоро[4]. Існує версія, що замок загинув ще до заснування генуезькій факторії в Чембало — зруйнований генуезцями як загроза колонії[5].
Імовірно замок датується XIII—XIV століттям, археологічних розкопок на пам'ятці не проводили, дослідження обмежувалося окомірною зйомкою плану і збором підйомного матеріалу X—XI століття. Перша коротка згадка про Кучук-Муском ісар містилася в неопублікованій роботі Миколи Рєпніков 1940 року, присвяченій пам'яткам Південнобережжя[6][5].
Стіни фортеці, товщиною 2,2-2,3 м, були складені з великих необроблених каменів на пісочно-вапняному розчині. Перешийок між фортецею і східними обривами гірського масиву Кала-Фатлар завширшки 135 м був перегороджений стіною такої самої кладки при товщині 2,2-2,4 м — залишки стіни виступають на поверхні на 0,8-1 м. У стіні є прохід, біля якого руїни двокамерної споруди розміром 9,1 на 3,5 м, що примикає до стіни з півдня. Стіни ісара відгороджували майданчик розміром 33 на 35 м, на східному фланзі, імовірно, стояла вежа, нині сильно зруйнована (стіни збереглася заввишки до 3 м)[6][3].
- ↑ а б Крепость Кала-Фатлар (Кучук-Мускомский исар), Балаклава. Ai-Petri.com. Процитовано 1 жовтня 2021.
- ↑ Горный Крым. ЭтоМесто.ru. 2010. Процитовано 1 жовтня 2021.
- ↑ а б Фирсов Лев Васильевич. Исар Кала-Фатлар на скале Инжир // Исары — Очерки истории средневековых крепостей Южного берега Крыма. — Новосибирск : Наука. Сибирское отделение, 1990. — 470 с. — ISBN 5-02-029013-0.
- ↑ Неделькин Е. В. Границы княжества Феодоро и Генуэзской республики в Юго-Западной Таврике // Причерноморье. История, политика, культура : журнал. — 2016. — Т. XIX, № VI (4 липня). — С. 81—106. — ISSN 2308-3646. Архівовано з джерела 28 вересня 2021.
- ↑ а б Калафатлар или Кучук-Мускомский исар. Ялта, путеводитель. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
- ↑ а б Мыц В.Л. Укрепления Таврики X - XV вв // / Ивакин, Г. Ю. — Киев : Наукова думка, 1991. — С. 140. — ISBN 5-12-002114-X.