| Кайло | |
 | |
 Кайло у Вікісховищі  |
Ка́йло[1][2] (можливо, від нім. Keil — «клин»)[3] — ручний інструмент, вигнутий і загострений з одного або обох кінців; металевий молоток на довгому дерев'яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву.
Загальний опис
Застосовується з глибокої давнини, спочатку у вигляді оленячих рогів, пізніше з бронзи і сплавів заліза. Відомі одно-, двокінцеві кайла та з вставним лезом. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках гірничих виробок кам'яної доби (в Україні, наприклад, на стінках кремнієвидобувних штолень і шахт на Донбасі та на Правобережжі, в районі Білої Гори)[4].
Дотичні терміни
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кайло
Примітки
- ↑ Кайло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- ↑ Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- ↑ Кайловище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Кайлувати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
|
Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |