Казарми Селіміє | |
---|---|
тур. Selimiye Kışlası | |
Гарем, Ускюдар, Стамбул, Туреччина | |
![]() Казарми Селіміє | |
Історія об'єкта | |
Побудовано | 1828 |
Будівник | Султан Махмуд II |
Битви/війни | Кримська війна (1854–56), |

Казарми Селіміє (тур. Selimiye Kışlası), також відомі як казарми Скутарі, — казарми турецької армії, розташовані в Селіміє в районі Ускюдар на азійській стороні Стамбула, Туреччина. Спочатку він був побудований у 1800 році султаном Селімом III для солдатів новоствореного Нізам-и Джедід (буквально «Новий порядок») в рамках османської військової реформи[1]. Сьогодні тут знаходиться штаб Першої армії сухопутних військ Туреччини. Крайня північна вежа казарми використовується як музей[джерело?].
Казарми розташовані в районі Гарем між Ускюдаром і Кадикьоєм, біля Мармурового моря. Поруч з казармами проходить шосе, що з'єднує пасажирський поромний термінал і міжміський автовокзал з трасою Стамбул - Анкара[джерело?].
Будівництво
Перші будівлі на цьому місці почали будувати у 1800 році султаном Селімом III для війська Нізам-і Джедіда («новий порядок») у рамках Османської військової реформи.
Оригінальні дерев'яні бараки були побудовані за проектом Крікора Баляна, представника відомого архітектурного клану Бальянів, але в 1806 році були спалені повсталими яничарами, які чинили опір реформам султана. В 1825 році Султан Махмуд II доручив перебудувати казарми з каменю, роботи були завершені 6 лютого 1828 року. Під час правління султана Абдул-Меджида I казарми були двічі відремонтовані, спочатку в 1842–43 роках, а потім у 1849–50 роках. Під час цього процесу до кожного з чотирьох кутів було добудовано семиповерхову вежу, що надало казармі її теперішній вигляд. Казарми — величезна прямокутна будівля розміром 200 м × 267 м (656 фут × 876 фут) з великим плацом у центрі. Три крила мають три поверхи, але східне крило має лише два поверхи через похилий рельєф.[2] Казарми розташовані поруч із великою мечеттю Селіміє[en].
Кримська війна
Під час Кримської війни (1854–56) казарми були наданні британській армії, яка прямувала з Британії до Криму. Після прибуття на фронт її військ 33-го та 41-го піших полків[3], казарму було переобладнано під тимчасовий військовий госпіталь.
4 листопада 1854 року в Скутарі прибула Флоренс Найтінгейл з 37 медсестрами-добровольцями. Вона піклувалися про тисячі поранених та інфікованих солдатів, поки вона не повернулася додому в 1857 році як героїня.[4] Після повернення в 1856 році у Великобританії Флоренс Найтінгейл зустріли як героїню і її вважають піонером сучасного медсестринства
Під час війни в казармах Селіміє загинуло близько 6000 солдатів, переважно внаслідок епідемії холери. Загиблих ховали на ділянці біля казарм, яка пізніше стала кладовищем Хайдарпаша.[5]
Сьогодні в крайній північній вежі казарми розташований невеликий музей. Перший поверх повністю присвячений історії Кримської війни: унікальні та рідкісні фотографії військових років, листи солдатів та офіцерів, щоденники та спогади учасників битв, а в кількох кімнатах містяться реліквії та репродукції, що стосуються Флоренс Найтінгейл та її медсестер.[6]
- Кримська війна
-
Рання фотографія, зроблена в Скутарі, на якій зображені офіцери та солдати 93-го гірського полку незадовго до їх участі в Кримській війні, 1854 рік.
-
Британська армія під Скутарі, 1854 рік, художник Амедео Преціозі
-
Літографія 1856 року казарми Селіміє як госпіталь під час Кримської війни.
-
Чарльз Діккенс був одним із найвідоміших жертводавців лікарні. [7]
Список літератури
- ↑ Istanbul (тур.) Being the world's largest barracks of it time, it was where Florence Nightingale laid the foundation for modern nursing during the Crimean War.
- ↑ Istanbul Metropolitan Municipality [Архівовано 2007-05-30 у Wayback Machine.] (тур.)
- ↑ The Regimental Museum of The Royal Welsh. The Regimental Museum of The Royal Welsh (Brecon). rrw.org.uk. Архів оригіналу за 24 листопада 2001.
- ↑ Death of Miss Florence Nightingale. | 1910-1919 | Guardian Century. www.theguardian.com. Процитовано 25 жовтня 2022.
- ↑ Tuncay Yýlmazer. Çanakkale Savaþlarý Gelibolu, 1.Dünya Savaþý, Çanakkale Savaþlarý, Makaleler, Osmanlý Savaþlarý, Osmanlý, osmanlý, Gerçek Tarih, Gelibolu. geliboluyuanlamak.com.
- ↑ Tower. florence-nightingale-avenging-angel.co.uk.
- ↑ Florence Nightingale Museum (17 лютого 2020). Florence the Woman. florence-nightingale.co.uk.