селище Казанка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() | |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Миколаївська область | ||||
Район | Баштанський район | ||||
Тер. громада | Казанківська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA48020130010047500 ![]() | ||||
Основні дані | |||||
Засновано | 1800 (225 років) | ||||
Статус | із 26 січня 2024 року | ||||
Площа | 13 км² | ||||
Населення | ▼ 6 523 (01.01.2022)[1] | ||||
Густота | 564,8 осіб/км²; | ||||
Поштовий індекс | 56000—56008 | ||||
Телефонний код | +380 5164 | ||||
Географічні координати | 47°50′17″ пн. ш. 32°49′34″ сх. д. / 47.83806° пн. ш. 32.82611° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 89 м | ||||
Водойма | р. Висунь
| ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Казанка | ||||
До станції: | 9 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- залізницею: | 122 км | ||||
- автошляхами: | 132 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 56000, Миколаївська обл., Баштанський р-н, с-ще Казанка, вул. Миру, 228 | ||||
Голова селищної ради | Асмолов Олексій Вікторович | ||||
Вебсторінка | Казанківська селищна рада. | ||||
Карта | |||||
![]() | |||||
|
Каза́нка — селище в Україні, адміністративний центр Казанківської селищної громади Баштанського району Миколаївської області.
Географічне розташування
Селище Казанка розташоване за 132 км від обласного центру, 35 км від міста Кривий Ріг на автошляху національного значення Н11. За 9 км від селища розташована однойменна залізнична станція.
Історичні відомості
Засноване у 1800 році селянами-переселенцями з Курської губернії. Перші поселенці прибули на свято Казанської ікони Божої матері на честь якого й назвали село.
За даними на 1859 рік у казенному селі Єлизаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 4487 осіб (2347 чоловіків та 2140 жінок), налічувалось 686 дворових господарств, існувала православна церква[2].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Казанківської волості, мешкала 4881 особа, налічувався 881 двір, існували 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, церковно-приходська школа, відкрита у 1872 році[3], земська станція, 13 лавок, трактир, винний склад, 2 постоялих двори, відбувались базари по неділях та ярмарки: 25 березня, 15 травня та 14 вересня,[4]. За 5 верст — молитовний будинок. За 7 верст — залізнична станція.
1974 року засновано Казанківський історичний музей.
13 квітня 2015 року в селищі невідомими патріотами повалено пам'ятник Леніну.
29 вересня 2017 року шляхом об'єднання Казанківської селищної ради та Великоолександрівської, Дмитрівської, Дмитро-Білівської, Лагодівської, Миколаївської, Михайлівської, Новоданилівської, Троїцько-Сафонівської сільських рад Казанківського району утворена Казанківська селищна громада з адміністративним центром в селищі Казанка.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Казанківського району, селище увійшло до складу новоутвореного Баштанського району[5].
26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, селище міського типу Казанка набуло статусу селища[6].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 7710 | 92.82 % |
російська | 524 | 6.31 % |
білоруська | 23 | 0.27 % |
румунська | 16 | 0.19 % |
вірменська | 14 | 0.17 % |
гагаузька | 4 | 0.05 % |
болгарська | 3 | 0.04 % |
польська | 1 | 0.01 % |
німецька | 1 | 0.01 % |
інші/не вказали | 10 | 0.13 % |
Усього | 8306 | 100 % |
Персоналії
- Уродженці селища
- Бурлака Валерій Сергійович (1945—2003) — український графік
- Зубик Євгеній Олександрович (1989—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни
- Кремінь Тарас Дмитрович (нар. 1978) — український політик, науковець, громадський діяч, уповноважений із захисту державної мови
- Мирович Анатолій Іванович (1914—1976) — радянський військовий льотчик
- Нікулін Анатолій Данилович (1937—2004) — колгоспник, механізатор; повний кавалер ордена Трудової Слави
Див. також
Примітки
- ↑ Чисельність населення станом на 1 січня 2022 року (PDF).
- ↑ рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1583)
- ↑ Інгульський степ. Збірник (PDF). [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В. А. Сердюк. — К.: Ярославів Вал, 2019. — с. 61
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Закон України № 3285-IX від 28 липня 2023 року «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Верховна Рада України.
Джерела
- Історія міст та сіл УРСР (рос.).
- Облікова картка.[недоступне посилання з квітня 2019]
Посилання
- Моя Казанківщина. [Архівовано 6 серпня 2015 у Wayback Machine.]