| Йосафат Залеський | |
|---|---|
| пол. Józafat Zaleski лат. Josaphat Zaleski  | |
| Народився | 16 вересня 1785 |
| Помер | 23 січня 1868 (82 роки) Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина |
| Поховання | Тернопіль |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Полоцька єзуїтська академія |
| Галузь | філологія |
| Заклад | Полоцька єзуїтська академія Полоцький єзуїтський колегіум |
| Вчене звання | професор |
Йосафат Залеський (пол. Józafat Zaleski, лат. Josaphat Zaleski; 16 вересня 1785, Czersk — 23 січня 1868, Тернопіль[1]) — католицький священник, єзуїт, проповідник і педагог.
Біографія
Білоруський етап
5 вересня 1804 року вступив до Товариства Ісуса. У 1804–1806 рр. пройшов випробування в Дінабургському навіціаті. З 1806 по 1809 рр. вивчав філософію в Полоцькому єзуїтському колегіумі. Наступні п'ять років працювали в Петербурзі професором інфіми і німецької мови (1809–1810), професором граматики, синтаксису і французької мови (1810–1812) і префектом канвікта (1812–1814)[1].
У 1814 р. повернувся до Полоцька, де вивчав теологію (1814–1817) у Полоцькій єзуїтській академії та обійняв посаду професора російської мови і літератури (1814–1817). Після закінчення академії — професор права, дипломатії і всесвітньої історії (1817–1819) та професор римського, російського та польського публічного права (1819–1820)[1]. 23 січня 1819 р. отримав ступінь доктора теології і канонічного права[2].
Входив у редакційну колегію Полоцького місячника і опублікував у ньому дві роботи. Значна кількість друкувалася в московській і петербурзькій періодиках. Роботи перекладав на російську мову (наприклад, Франсуа Селестен де Луан де ла Кудр. Теоретичні і практичні заняття по спостереженню довготи в морі за допомогою відстані Місяця від Сонця або від зірок . Петербург, 1813.[3]).
«Австрійський» етап
Після вигнання єзуїтів з Російської імперії (1820 р.) у лютому 1821 р. переїхав до Львова, а потім до Підкамена. 9 лютого 1823 р. склав чернечі обіти. Професор латинської граматики і філології у Тернополі (1822–1832) і професор історії церкви у Новому Сончі (1832–1837). Проповідник у Львові (1837–1841) і Тернополі (1841–1848). Після початку «Весни народів» і вигнання єзуїтів з Австрійської імперії — місіонер львівського архієпископа Лукаша Баранецького (1848–1858). Незважаючи на серйозні проблеми із зором, у 1864–1867 рр. працював професором історії в Тернопільській школі-інтернаті.
Помер 23 січня 1868 року і похований у Тернополі[4].
Оцінка діяльності
Станіслав Заленський, відомий історик Товариства Ісуса, віддає данину Йосафату Залеському: «Саме він спонукав мене написати свою першу книгу» Czy jezuicy zgubili Palską «і навчив цінувати білоруських єзуїтів»[5] .
Примітки
- ↑ а б в Catalogs SJ 1774—1829 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
- ↑ Gizycki, J.-M., Materyały do dziejów Akademii Połockiej i szkół od niej zależnych, 1905. — s. 137.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 21 серпня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://cmentarzetarnopolskie.uksw.edu.pl/obiekty_ykp.php?id=15061[недоступне посилання]
- ↑ Załęski, Stanisław. Jezuici w Polsce. T. 5, Cz. 2, Jezuici w Polsce porozbiorowej 1820—1905. — s. 1151.
Джерела
- Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995 / oprac. L. Grzebień. — Краків: Wyd-wo WAM, 1996. — 882 с.
- Giżycki, JM Матеріали до творів Польської академії та школи залежних / JM Giżycki. — Краків: Друк. W. Anczyca i spółki, 1905. — 288 с.
- Załęski, S. Єзуїти в Польщі. Т. 5, Jezuici w Polsce porozbiorowej 1773—1905. Cz 1 : 1773—1820. — Kraków: WL Anczyc i sp, 1907. — 517 с.
- Załęski, S. Єзуїти в Польщі. Т. 5, Єзуїти в Польщі porozbiorowej 1820—1905. Cz 2. — Kraków: WL Anczyc i sp, 1906. — с. 518—1300.