Зноба Іван Степанович | |
Пам'ятник Тарасові Шевченку в Хмельницькому | |
Народився | 25 листопада 1903 с. Новомиколаївка, Катеринославська губернія |
---|---|
Помер | 10 вересня 1990 (86 років) Київ |
Національність | українець |
Громадянство | СРСР |
Жанр | Станкове мистецтво Монументальне мистецтво |
Навчання | Київський художній інститут |
Вплив на | Зноба Валентин Іванович |
Працював у містах | Київ, Ленінград, Дніпропетровськ, Хмельницький |
Іван Степанович Зноба (25 листопада 1903, с. Новомиколаївка, Катеринославська губернія — 10 вересня 1990, Київ) — український художник, скульптор. Член спілки художників СРСР, засновник Дніпропетровського відділення Спілки художників України.[1] Засновник династії українських скульпторів: батько та вчитель народного художника України Зноби Валентина Івановича; дід скульптора Миколи Зноби.
Життєпис
Народився 25 листопада 1903 року у с. Новомиколаївка на Катеринославщині. У 1935 — 1941 роках вчився у Київському художньому інституті у М. Гельмана та Л. Шервуда. Працював у галузі станкової та монументальної скульптури. Серед найвідоміших творів:
- «Ленін у кріслі» (1948),
- портрети Героїв Соціалістичної Праці М. Озерного (1949), М. Кальміус (1950), М. Куцої (1952),
- «Шевченко на засланні» (1958),
- монумент «Україна — визволителям» — пам'ятник радянським воїнам на радянсько-чехословацькому кордоні біля Ужгорода у співавторстві з Валентином Знобою, архітектори А. П. Сницарєв, О. К. Стукалов (1970),
- монумент Жовтневої революції у Києві (1977, у співавторстві; знесений 1991 року).
Він є автором пам'ятників Т. Г. Шевченку в Дніпрі та Хмельницькому, пам'ятнику відомому революціонеру І. В. Бабушкіну в Ленінграді, меморіальної дошки Ломоносову М. В., встановленій на будинку циркульного корпусу НаУКМА, пам'ятника Володимирові Леніну у Дрогобичі (1980, арх. Є. Федоришин і Є. Хомик).[2]
Помер на 87-му році життя 10 вересня 1990 року у Києві. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′3.05″ пн. ш. 30°30′4.93″ сх. д. / 50.4175139° пн. ш. 30.5013694° сх. д.).
Примітки
- ↑ Продюсерський центр Бойко. Архів оригіналу за 22 грудня 2009. Процитовано 23 квітня 2010.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 325.
Джерела
- [1]
- В. М. Дірова, В. М. Тихонюк. Зноба Іван Степанович. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.. Процитовано 02.05.2018.