Перейти до навігації
Перейти до пошуку
- Звід — те саме, що й склепіння; опукле перекриття або покриття, що з'єднує стіни, підпори будівель, споруд, мостів[1].
- Звід, також зведення — зведені в одне ціле і розміщені в певному порядку тексти, документи, закони[1][2].
- Звід — процесуальна форма досудової підготовки справи в давньоруському праві.
- Звід, також журавель — довга жердина при криниці для підіймання води[1].
- Звід — частина механізму вогнепальної зброї (поверхня затвора, затворної рамки, курка або замка), що утримує ударний механізм в положенні готовності до пострілу чи в положенні запобігання йому. Коли курок гвинтівки ставиться на бойовий звід, то пружина затвора стискується, запасаючи потенціальну енергію[1]. Коли нема потреби в стрільбі, курок ставлять на запобіжний звід.
- Біологія
- Звід мозку — частина мозку.
- Звід вагіни — одна з чотирьох склепінчастих частин вагіни.
- Звід черепа — частина черепа.
- Звід — еукаріотична органела, що хімічно являє собою рибонуклеопротеїн.
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г Звід // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Зведення // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.