 | |
 | |
| 70°29′ пн. ш. 122°13′ зх. д. / 70.483° пн. ш. 122.217° зх. д. | |
| Назва на честь | Руал Амундсен  |
|---|---|
| Частина від | Північно-Західний прохід[1] і Канадський Арктичний архіпелаг |
| складники | протока Принца Уельського, Долфін-енд-Юніон, De Salis Bayd, Walker Bayd, Minto Inletd і Franklin Bayd |
| Море | Море Бофорта |
| Прибережні країни | .svg){kind=small} Канада |
| Регіон | Північно-Західні території Нунавут |
| Довжина | 400 км км |
| Ширина | 150 км |
| Площа | 445 x 213 |
| Максимальна глибина | 285 м |
| Вливаються | |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 5884641, 5884642 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑391220 ·R (Північно-Західні території, Нунавут) |
  Затока Амундсена Затока Амундсена (Канада) | |
 | |
 Затока Амундсена у Вікісховищі | |
Зато́ка А́мундсена (англ. Amundsen Gulf) — затока Північного Льодовитого океану, між північним узбережжям материкової частини Канади та островами Вікторія і Бенкс[2].
Історія
Затока була відкрита в 1826 році полярними дослідниками Джоном Франкліном і Джоном Річардсоном, який наніс на карту частину берегової лінії затоки. У 1850 році через затоку із заходу на схід на кораблі «Інвестігейтор» пройшла експедиція Роберта Мак-Клура, яка вперше подолала Північно-Західний прохід на кораблі і санях[3]. Протока названа на честь відомого полярного дослідника Руаля Амундсена, який досліджував затоку наприкінці своєї знаменитої подорожі по Північно-Західному проходу 1903—1905 років[4].
Географія
Узбережжя затоки Амундсена поділено між двома територіями Канади — Нунавутом і Північно-Західними територіями. Затока з'єднується на сході з протокою Долфін-енд-Юніон, на півночі — з протокою Принца Уельського. Має безліч заток і бухт — затоки Франклін і Дарнлі (материкова частина), бухти Де-Салі і Тісіджер (острів Бенкс), затоки Волкер, Мінто, Прінс-Альберт (острів Вікторія). Довжина затоки досягає 445 км, ширина — 213 км, глибина — до 285 метрів. Береги — горбиста рівнина, рослинність тундрова[5] . Більшу частину року затока вкрита кригою, від якої звільняється лише у липні, а в північній та східній частині — тільки в серпні. У затоку впадають численні річки, найбільші з яких — Гортон[6] і Горнадей. Затока входить в екосистему моря Бофорта.
Клімат
Акваторія затоки лежить в арктичному кліматичному поясі[7]. Цілий рік переважає полярна повітряна маса. Льодовий покрив цілорічний. Низькі температури повітря цілий рік. Атмосферних опадів випадає недостатньо. Холодні зима і літо[8].
Примітки
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Большая советская энциклопедия. Амундсена залив[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Encyclopedia Britannica. Amundsen Gulf. Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 26 травня 2014.
- ↑ The Canadian Encyclopedia. Roald Amundsen Crosses the Northwest Passage. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 26 травня 2014.
- ↑ Географическая энциклопедия. Амундсена залив. Архів оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ Canadian Encyclopedia. Horton River[недоступне посилання]
- ↑ Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- ↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
Увага! Ключ сортування «Затока Амундсена» перекриває попередній ключ сортування «Амундсена».