Замок Вітшьовле
55°51′17″ пн. ш. 14°08′00″ сх. д. / 55.854722222222° пн. ш. 14.133333333333° сх. д. / 55.854722222222; 14.133333333333
Тип	замок
Статус спадщини	enskilt byggnadsminned  і individual listed building complexd[1]
Країна	Швеція : ISO3166-1 alpha-3:SWE; ISO3166-1 цифровий:752;
Розташування	комуна Крістіанстад[2]
Архітектурний стиль	Архітектура Відродження
Засновано	1577  і 1565[2]
Власник	Jonas-Philip Hagermand  і Christian Barnekowd
Замок Вітшьовле (Швеція) (Швеція)
Замок Вітшьовле у Вікісховищі

Вітшьовле (швед. Vittskövle slott) — найбільший замок на півдні Швеції в лені Сконе. Розташований у містечку Вітшьовле в муніципалітеті Крістіанстад на південь від Огуса. Будівля є одним з ренесансних замків Швеції, що найкраще збереглися. Замок знаходиться у приватній власності родини Шернсверд.

Перший замок на території маєтку Вітшьовле згадується в документах початку XIII століття під назвою Еґесіде^[3]. Він знаходився приблизно за 4 кілометри на північний схід від нинішнього замку, на березі озера Інґше. Тоді землі належали братам Гаральду та Гольґеру Еґесідам. У той час вся південна Швеція належала данцям. У XIV ст. замок перейшов у володіння до родини Брага. Пізніше маєток деякий час належав архієпископу Лунду, а після реформації повернувся у власність до родини Браге.

Близько 1553 Єнс Браге зніс середньовічні будівлі, розташовані на північ від головної церкви Вітшьовле і почав зводити новий замок. Він вирішив звести будинок на острові, зміцнивши його палями. Замок був спланований як чотириповерхова оборонна споруда з двома кутовими вежами, здатними витримати обстріл із гармат. Над входом у новий замок досі зберігся напис із іменами Браге. Генрік Браге, син Єнса, завершив будівництво фортеці в 1577. У Генріка була єдина донька Маргарета, яка вийшла заміж за данського аристократа на ім'я Кристіан Барнекоу. Таким чином, після смерті Генріка Браге в 1587 Вітшьовле перейшов у власність роду Барнекоу.

Після укладання Роскілльського миру в 1658 до складу Швеції увійшла вся південна частина Скандинавського півострова. Причому шведи зберегли замок у власності колишніх власників. Кристіан Барнекоу був призначений віце-президентом Апеляційного суду Геталанда, а родина Барнекоу була представлена ​​в Ріддаргусі (Лицарських зборах) з 1664. У травні 1678 Вітшьовле було посилено новими оборонними спорудами. У ті ж часи до родини Барнекоу перейшов у власність невеликий замок Ертофта. .

У вісімнадцятому сторіччі під час пожежі згоріла північно-західна вежа. Після відновлення вона була побудована у романтичному середньовічному стилі. Парк та сади були створені за життя Адольфа Фредріка Барнекоу (1744–1887). Крім того з'явилися альтанки, рибні ставки та павільйон у турецькому стилі.^[4]

26 — 27 травня 1749 замок відвідав Карл Лінней під час своєї подорожі Сконою. Він назвав замок «чудовою резиденцією» зі стінами, повитими плющем. Він також похвалив сади з їхнім «прекрасним живоплотом». На той час у маєтку вирощували абрикоси, персики, айву та виноград.

На початку ХІХ століття замок було відремонтовано. Серед іншого з'явилися розписи стелі, зроблені під керівництвом Крістіана Лаврентіуса Ґернандта. Проте родина Барнекоу у результаті вирішила продати замок, утримання якого коштувало дуже дорого. У результаті маєток повністю купив 1826 банкір Юнас Гаґерман, який згодом передав його своєму братові Ґуставу Гаґерману. Через успадкування та покупку Вітшьовле перейшов у 1839 у власність гофмаршала Рудольфа Годдера Шернсверда (який одружився з Марі, донькою Ґустава Гаґермана). Новий власник розбив парк в англійському стилі та збудував у ньому кілька будівель у середньовічному стилі.

1966 замок визнаний об'єктом історичної спадщини.

Сучасний маєток Вітшьовле займає площу 2800 гектарів і належить Карлу-Георгу Шернсверду^[5]. Парк відкритий для відвідування.

• 
  Масивна кутова вежа
• 
  Вигляд замку з боку води
• 
  Замок із південно-західного боку

• Gods och bönder från högmedeltid till nutid: kontinuitet genom omvandling på Vittskövle och andra skånska gods. — Lund, Nordic Academic Press, 2006. — ISBN 978-91-89116-59-7.
• Lindgärde, Kristina. Det romantiska rummet : två väggmålningar på Vittskövle slott. — Lund, Lunds universitet. Institutionen för konstvetenskap, 1997.
• Skansjö, Sten. Vittskövle: medeltida privatborg i Helgeådalen. — Lund, Lunds universitet. Institutionen för konstvetenskap, 2004. — С. 28-36.
• Vittskövle slott: vårdplan (Vittskövle socken, 1144 : Kristianstad kommun: Skåne län. Rapport/Regionmuseet Kristianstad, Landsantikvarien i Skåne). — Kristianstad, Regionmuseet Kristianstad, Landsantikvarien i Skåne, 2008.
• Åberg, Alf. Kungaslott och adelsborgar från vasatiden. — Stockholm, Forum, 1966. — С. 148-153.