Самородне залізо
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Хімічна формула	Fe
Nickel-Strunz 10	1.AE.05[2]
Ідентифікація
Сингонія	кубічна сингонія[3]
Просторова група	space group Im-3md[3]
Інші характеристики
Типова місцевість	Діско[2]
Самородне залізо у Вікісховищі

Залізо самородне (англ. native iron; нім. gediegenes Eisen n) — мінерал класу самородних елементів, Fe.

Розрізняють два види самородного заліза:

• земне (телуричне);
• космогенне (метеоритне).

У телуричному залізі вміст Ni не вище за 2,9 %, тоді як в метеоритному (камаситі) — 6,4 %.

У космогенному залізі підвищений вміст газів (Н₂, СО, СО₂).

Обидва різновиди самородного заліза представлені модифікацією альфа-Fe, стійкою при нормальній т-рі.

Домішки Co, Mn, Cu, C, P, S, As, Si пов'язані з механічними включеннями.

Колір З.с. сталево-сірий, блиск металічний, спайність по кубу.

Твердість 4-5, густина 7,0-7,8.

Ковке, феромагнітне.

Самородне залізо — рідкісний мінерал.

Самородне залізо земного походження (ферит) зустрічається дуже рідко у вигляді пилоподібних вкраплень у вулканічних породах (базальтах). Єдиним винятком є родовище у Гренландії, де сталося унікальне геологічне явище: подібно до процесу штучного витопу, залізна руда при високій температурі пройшла крізь поклади вугілля й утворила готове залізо у вигляді металевого масиву.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Самородне залізо // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Самородне залізо // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.