Закривидорога Олена Дем'янівна
Народилася	6 липня 1923(1923-07-06) Мерефа
Померла	6 березня 2012(2012-03-06) (88 років) Теребля
Громадянство	СРСР →  Україна
Нагороди

Оле́на Дем'я́нівна Закривидорога (6 липня 1923, слоб. Мерехва — 6 березня 2012, с. Теребля) — українська вчена, педагог, бібліограф, бібліотекознавець, книгознавець, громадська діячка Закарпаття, учасниця Другої світової війни.

Народилася 6 липня 1923 року в слободі Мерехва Харківського району Харківської області в багатодітній селянській родині. Закінчила семирічну школу.

З 1938 по 1941 рік навчалася в Харківському електротехнікумі транспортного зв'язку Наркомату шляхів сполучення СРСР (нині — Харківський політехнічний фаховий коледж).

Після початку війни добровільно приєдналася до Червоної армії. За направленням Харківського міськвійськкомату служила санітаркою у військово-санітарному поїзді (ВСП-302, згодом — ВСП-140). Перемогу зустріла у німецькому Гінденбурзі (нині — Верхньо-Сілезький індустріальний район в Польщі). Після демобілізації в серпні 1945 року повернулася до Мерефи, де працювала піонервожатою в залізничній школі № 47 (нині — комунальний заклад «Мереф'янський ліцей „Перспектива“»).

З 1947 року за направленням ЦК ЛКСМУ — на комсомольській роботі у Закарпатській області. Працювала у смт Воловець в окружному комітеті ЛКСМУ на різних посадах: завідувачем відділу з роботи серед шкільної молоді, другим секретарем, першим секретарем комсомольської організації округи (з 1947 по 1950). Потім в Ужгороді — заступником завідувача відділу Закарпатського обкому ЛКСМУ (з 1950 по 1953).

Водночас заочно навчалася в Хустському педагогічному училищі, яке закінчила в 1952 році. З 1953 по 1958 рік здобула вищу освіту на філологічному факультеті Ужгородського державного університету. З вересня 1958 року працювала в бібліотеці цього навчального закладу. Спочатку на посаді бібліографа, потім на посадах: старшого бібліографа (з 1970 по 1977), головного бібліографа (з 1978 по 1979), завідувача довідково-бібліографічного відділу (з 1979 по 1984).

Вийшла на пенсію, але продовжила працювати на посадах бібліотекаря, старшого бібліографа, провідного спеціаліста. Загалом у довідково-бібліографічному відділі пропрацювала понад 45 років (з 1958 до 2004).

Померла 6 березня 2012 року в с. Теребля Тячівського району Закарпатської області.^[1]

На комсомольській роботі зосереджувалася на завданнях ліквідації неписьменності та малописьменності у області; сприяння відкритті шкіл у віддалених гірських селах, де їх не було; налагодженні роботи культурно-освітніх закладів у населених пунктах; залученні дітей до шкільного навчання.

Дослідниця вивчала та поповнювала фонди рідкісних видань НБ УжДУ, зокрема відбирала старовинні книги з Мукачівського жіночого монастиря, дбала про їх збереження та належні умови. Разом із В. Пагирею та науковцями університету опікувалася станом рідкісних книг, ініціювала створення колекції книжок з автографами відомих людей.

Досліджувала наукову діяльність О. Рудловчак, з якою її пов'язували дружба, наукові зв’язки та листування. Активна учасниця Рудловчаківських читань в Ужгородському університеті: перші з них (1999) було приурочено до ювілею вченої, на других читаннях (2001) відбулася презентація бібліографічного покажчика, підготовленого О. Закривидорогою.

Авторка статей з актуальних проблем навчального процесу в університеті, популяризації бібліотечно-бібліографічних знань, з питань книгознавства, з історії ЗВО та його бібліотеки, з вивчення фонду рідкісних книг тощо. Близько 15 років готувала (у співавторстві) бюлетені «Ужгородський державний університет у пресі». З 1959 року регулярно виступала у періодичних виданнях з рецензіями на праці закарпатських авторів (найчастіше довідкового та краєзнавчого характеру).

Наукову діяльність поєднувала з громадською. Входила до складу ради ветеранів війни та праці університету, була активною учасницею багатьох культурно-освітніх заходів, які проводили в обласному центрі, у зібраннях Закарпатського крайового культурно-освітнього товариства «Просвіта».

В останні роки життя долучалася до роботи редакційної колегії «Календаря краєзнавчих та пам'ятних дат» Закарпатської ОУНБ ім. Ф. Потушняка.^[1]

Організаторка (разом із директором бібліотеки) та очільниця бібліотечно-бібліографічної й інформаційної підготовки студентів-першокурсників, педагогом-методистом, ініціаторкою впровадження в навчальний процес курсу «Основи бібліотечно-бібліографічних знань», який викладала з 1960 по 1984 рік. Розробила й читала студентам лекції, проводила практичні заняття. Для студентів першого курсу філологічного факультету вела спеціальний семінар «Вступ до техніки наукової роботи», а старшокурсникам гуманітарних факультетів курс «Основи наукових досліджень». УБе відзначає, що її заняття вирізнялися високим фаховим рівнем й мали суттєві практичні результати; багато часу було віддано факультету громадських професій, на якому студенти опановували другу спеціальність (зокрема бібліотекаря).^[1]

У перші роки роботи у відділі підготувала рекомендаційні бібліографічні списки до різних ювілейних дат на допомогу студентам, викладачам, бібліографічні пам’ятки («Шевченко і Закарпаття», 1964; «Олександр Васильович Духнович», 1965, тощо), уклала рукопис бібліографічного покажчика «Лауреати Нобелівських премій».

Працювала над бібліографуванням наукових праць викладачів університету: започаткувала картотеки «Автореферати дисертацій», «Праці вчених УжДУ», «Історія Ужгородського державного університету»; уклала ретроспективні покажчики: «До наукових записок Ужгородського державного університету» (1967); «Ужгородський державний університет (1945—1970)» (1971), котрий був приурочений до 25-річчя з дня створення закладу вищої освіти і був першою спробою зібрати опубліковані матеріали про нього (обидва не були опубліковані); покажчик «Основні друковані праці викладачів та співробітників Ужгородського державного університету (1946—1990 рр.)» (1991). Започаткувала серію «Вчені Ужгородського державного університету».

Укладала бібліографічні посібники за напрямами підготовки фахівців, зокрема: для працівників лісової та деревообробної промисловості, студентів і викладачів вишів та технікумів — «Раціональне використання деревини» (1980); «Меблевику-червонодеревнику» (1982); «Вам — лісохіміки» (1984, у співавторстві). Упорядкувала науково-популярну збірку «Хімія в нашому домі» (1972).

Авторка та співавторка майже 140 праць, серед яких 29 — окремі видання. УБЕ відзначає високий науковий рівень таких бібліографічних покажчиків, як: «Наукова бібліотека Ужгородського державного університету за п'ятдесят років» (1997), посібники, присвячені видатним історичним та культурним діячам Закарпаття: «Юрій Іванович Венелін-Гуца (1802—1839)» (1989), «Олександр Духнович (1803—1865)» (1995), «Василь Довгович. З точки зору прочитання» (2004) тощо. Її співавторами були історики В. Неточаєв, Я. Штернберг, К. Шовш, але здебільшого — колеги по відділу: Л. Мельник, О. Люта, Т. Туренко, В. Воробець, директор бібліотеки О. Почекутова.

В останні роки працювала над підготовкою доповнення до другого видання «Праці вчених УжНУ» та бібліографії «Історія університету в біографіях і портретах» (масив із майже 2000 карток). Матеріали не опублікували, вони зберігаються у довідково-бібліографічному відділі.^[1]

Нагороджена орденом Вітчизняної війни II ступеня, медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»^[2], сімома медалями, двома пам'ятними знаками, почесними грамотами Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти України, ЦК ЛКСМУ, Закарпатських обласної ради та обласної державної адміністрації. Їй неодноразово оголошували подяки ректори Ужгородського університету.

У 1998 році до 75-річного ювілею вченої виданий бібліографічний покажчик «Закривидорога Олена Дем'янівна». У 2014 році в Ужгороді на вшанування вийшов друком збірник матеріалів, присвячений 90-річчю від дня її народження «Олена Закривидорога — книгознавець, бібліограф, педагог».

Постать О. Закривидороги досліджували у своїх публікаціях учені УжНУ: М. Олашин, С. Федака, В. Падяк, Л. Бабота тощо.^[1]

1. ↑ ^{а б в г д} О. В. Фетько. Закривидорога Олена Дем'янівна // Українська бібліотечна енциклопедія
2. ↑ Мельник Л. Бібліограф Олена Дем'янівна Закривидорога: (до 90-річчя від дня народж.) / Л. О. Мельник // Наук. вісн. Ужгород. нац. ун-ту. Серія: Філологія. Соціальні комунікації / редкол.: Ю. М. Бідзіля (голова), В. В. Барчан, Н. П. Бедзір [та ін.]. — Ужгород: Говерла, 2013. — № 2 (30). — С. 210—213.

• О. В. Фетько. Закривидорога Олена Дем'янівна // Українська бібліотечна енциклопедія
• Закривидорога Олена Дем'янівна: до 75-річчя від дня народж.: Бібліогр. покажч. / Уклад.: С.П. Слепньова, Т.В. Туренко; Вступ. ст. О.І. Почекутової. — Ужгород, 1998
• Закривидорога Олена Дем'янівна: [біогр. довідка] // Бібліотечне Закарпаття: сторінки історії та сучасності / Упр. культури Закарпат. обл. держадмін., Закарпат. ОУНБ / уклад. Н. М. Панчук. — Ужгород: Патент: Вид-во В. Падяка, 2000. — С. 120: портр. — (До 55-річчя Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки).
• Закривидорога Олена Дем'янівна // Висіцька Т. Жіночі постаті в історії Закарпаття: кн. 1: наука, культура, мистецтво: біобібліогр. довід. / передм. В. Падяка; бібліогр. ред. та ред.-упоряд. Л. Ільченко. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2004. — С. 124—128.
• Закривидорога Олена Дем'янівна // Українські бібліографи. Біографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія / ДЗ «НПБУ»; Авт.-уклад.: Р. С. Жданова, Н. І. Абдуллаєва, В. О. Кононенко; наук. ред. В. О. Кононенко, Н. Я. Зайченко; відп. ред. Т. І. Вилегжаніна. — К., 2008. — С. 153. —ISBN 978-966-7547-49-3.
• Олашин М. Олена Дем'янівна Закривидорога: 90-річчя від дня народж. учасниці війни, високопрофесійного бібліотекаря, активного громад. діяча (1923—2012) / Микола Олашин // Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2013 рік: рек. бібліогр. посіб. / уклад.: Н. М. Вачиля, Г. В. Бобонич, І. М. Горват, Ч. Ш. Горват; відп. за вип. Л. З. Григаш; Закарпат. ОУНБ, Від. краєзнав. літ., Інформ.-бібліогр. від. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. — С. 251—255.
• Мельник Л. Бібліограф Олена Дем'янівна Закривидорога: (до 90-річчя від дня народж.) / Л. О. Мельник // Наук. вісн. Ужгород. нац. ун-ту. Серія: Філологія. Соціальні комунікації / редкол.: Ю. М. Бідзіля (голова), В. В. Барчан, Н. П. Бедзір [та ін.]. — Ужгород: Говерла, 2013. — № 2 (30). — С. 210—213.
• Олена Закривидорога — книгознавець, бібліограф, педагог: збірник матеріалів, присвячених 90-річчю від дня народження / уклад. : В.В. Воробець, Л.О. Мельник, С.П. Слєпньова; відп. за вип. М.М. Медведь; М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Наук. б-ка УжНУ. — Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2014. — 180 с.: іл. — ISBN 978-617-531-105-9.
• Мельник Л. Закривидорога Олена Дем'янівна // Наукова бібліотека Ужгородського національного університету: від джерел до сучасності: монографія / редкол.: М. М. Медведь (голова редкол.), О. В. Бряник, В. В. Воробець, Л. О. Мельник. — Ужгород: Вид-во Олександри Гаркуші, 2021. — С. 468—469.
• Фетько О. Олена Дем'янівна Закривидорога — берегиня закарпатської бібліографії: до 100-річчя від дня народж. // Інформаційне, інтелектуальне та духовне життя суспільства крізь призму біографічних досліджень діячів бібліотечної, книжкової та видавничої справи : матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (Ужгород, 15—16 листоп. 2022 р.). — Ужгород: Вид-во Олександри Гаркуші, 2022. — С. 268—276.