Загибель Чорного консула
рос. Бухта смерти
Жанр	історичний військовий драма
Режисер	Каміль Ярматов
Сценарист	Михайло Мелкумов Каміль Ярматов
У головних ролях	Шукур Бурханов Шухрат Іргашев
Оператор	Мирон Пенсон
Композитор	Ікрам Акбаров
Художник	Євген Пушин
Кінокомпанія	"Узбекфільм"
Тривалість	98 хв.
Країна	СРСР
Рік	1970
IMDb	ID 0359326

«Загибель Чорного консула» — радянський кольоровий художній фільм режисера Каміля Ярматова, знятий в 1970 році на кіностудії «Узбекфільм». Фільм завершує історико-революційну трилогію Каміля Ярматова (перші дві картини — «Буря над Азією» і «Вершники революції»). Азнавур-палван з'являється ще у другій частині, але в третій він стає самостійним персонажем. У другій частині з'являється чекіст Трофімов. Прем'єра фільму відбулася 15 березня 1971 року.

Перша сцена фільму відбувається на переповненій біженцями залізничній станції в Кагані, де «вершник революції» Азнавур в будьонівці отримує завдання товариша Трофімова зупинити «змову молодобухарців», щоб уникнути терору з боку бухарського еміра, прозваного «чорним консулом». Також він дізнається про безчинства сарбазів еміра і про різанину в Чарджоу. У наступній сцені на перевалі молоді люди в білих чалмах готуються вбити еміра. Один з них, Камал Убейдулла, критикує терор, але щоб не бути звинуваченим в боягузтві, він особисто має намір вбити тирана з рушниці. Камала зупиняє переодягнений в дехкана Азнавур. Емір дарує своєму рятівникові годинник, а молодобухарець потрапляє в підземеллі.

В Бухару прибуває караван зі зброєю полковника Красовського. Однак емір журиться щодо «режиму комуністів» поблизу своїх ворогів. Емір влаштовує публічну екзекуцію заколотників, серед яких вчитель і лікар. Один з гідністю приймає смерть через повішення, а інший благає пощади. Страта викликає сум'яття в натовпі і емір наказує розігнати людей за допомогою пострілів. Азнавур вирішує врятувати Камала і приходить вночі зі зброєю до начальника поліції Бухари Худояра Пансада. Той впізнає в ньому чекіста, але Азнавур каже, що «дід його прадіда» служив у Тамерлана. Азнавур переконує Пансада відпустити двох в'язнів і бігти від еміра, дні якого полічені. Один із в'язнів Камал, а інший Махмуд Буді, який опинився таємним агентом еміра. Камал отримує завдання від антиемірського підпілля доставити лист товаришеві Леніну. Полковник Красовський дає завдання Махмуду Буді перехопити лист, а Камала і Худояра Пансада вбити як зрадників. Махмуд Буді частково виконує завдання, але Камал здобуває над ним верх і скидає з поїзда, що йде в Ташкент.

Емір і полковник Красовський грають в більярд в палаці, розмірковуючи про причини загибелі Російської імперії. Емір звертає увагу, що при всьому залишається генералом російської армії. У Бухарському еміраті зріє народне повстання під керівництвом Мірзо Рахматулло. Але командарм Фрунзе звертається до вождів повстання почекати з наступом на Бухару і щоб уникнути втрат еміру пред'являється ультиматум. Серед парламентарів опиняються Азнавур і Камал, який тепер переконаний в необхідності союзу з Росією. Емір відхиляє ультиматум, а парламентарів наказує розстріляти. Починається Бухарська операція. Емір наказує пустити вперед жінок і дітей, але аероплани Червоної Армії змушують сарбазів тікати. Бачачи міць Червоної Армії і слабкість своїх прихильників «чорний консул» залишає Бухару. Махмуд Буді призначений намісником міста, але у нього немає ніяких ресурсів. Його переповнює відчай, який переходить у ненависть до всього. Тут, у дворі порожньої мечеті захопленого міста, одноокого Махмуда Буді знаходять червоноармійці. Командир Трофімов говорить, що Бог на їхньому боці.

Фрунзе телеграфує в Москву про падіння Бухари.

• Загибель Чорного консула на сайті IMDb (англ.)