Жжонов Георгій Степанович

Георгій Жжонов
Георгій Жжонов
Ім'я при народженні	рос. Георгий Степанович Жжёнов
Народився	9 (22) березня 1915; Петроград, Російська імперія
Помер	8 грудня 2005 (90 років); Москва, Росія; рак легень;
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР; Росія
Діяльність	актор, літератор, мемуарист, прозаїк, громадський діяч
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв (1935)
Роки діяльності	з 1931
Членство	Рада при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людиниd
IMDb	nm0955921
	Нагороди та премії
	; Ніка (1996) Кінотавр ТЕФІ (1999) Золотий орел Q126918344?
	Георгій Жжонов у Вікісховищі

Гео́ргій Степа́нович Жжо́нов (рос. Георгий Степанович Жжёнов; 9 (22) березня 1915(19150322) — 8 грудня 2005) — радянський і російський актор театру і кіно, літератор, мемуарист, громадський діяч. Лауреат Державної премії РРФСР ім. братів Васильєвих (1975). Народний артист СРСР (1980).

Лауреат низки вітчизняних мистецьких премій; зокрема ВРКФ у Сочі «Кінотавр» («За унікальний творчий внесок у розвиток кіномистецтва Росії», 1995), кінопремія «Ніка» у номінації «Честь і гідність» (1996)^[3], Спеціальний приз Академії російського телебачення «ТЕФІ» (1999)^[4].

Життєпис

Народився 22 березня 1915 року в Петрограді. Батьки — Степан Филипович Жжонов та Марія Федорівна Щолкіна — були за походженням селянами Тверської губернії (село Кесова Гора).

Перші 22 роки провів на рідному Васильєвському острові. 1930-го закінчив школу з фізико-математичним напрямком і вступив до Ленінградського естрадно-циркового технікуму, згодом закінчив Ленінградське театральне училище (1935, майстерня С. Герасимова).

Був ув'язнений у таборах ГУЛАГу (1937—1954).

Після виходу на свободу служив у Театрі імені Ленсовєта (1958—1968) та Театрі імені Моссовєта (1969—2000).

Був популярним актором радянського кінематографу. Багато знімався, грав, у тому числі драматичні і характерні ролі — переважно людей військової служби, розвідників, керівників та ін. Знявся у низці кінострічок українських кіностудій. Акторствував на дубляжі.

Помер 8 грудня 2005 року. Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі.

Фільмографія

Акторські роботи:

«Путівка в життя» (1931, безпритульний (немає в титрах)
«Помилка героя» (1932, Пашка Вєтров)
«Чапаєв» (1934, Терьоша, ординарець Фурманова)
«Наслідний принц Республіки» (1934, архітектор)
«Золоті вогні» (1934, ординарець)
«Одинадцяте липня» (1938, епізод)
«Комсомольськ» (1938, Маврін)
«Алітет іде в гори» (1949, епізод)
«Чужа рідня» (1955, гість на весіллі)
«На острові Дальному…» (1957, Клепіков)
«Шторм» (1957, Гаврила)
«У дні Жовтня» (1958, Ейно Рах'я)
«День перший» (1958, епізод)
«Люба моя людина» (1958, Афанасій Устименко, батько Володимира)
«Нічний гість» (1958, Сергій Петрович, художник)
«Виправленому вірити» (1959, слідчий Брайцев; Одеська кіностудія)
«Балтійське небо» (1960, шофер (1 серія)
«Людина не здається» (1960, Маслюков)
«Людина з майбутнім» (1960, начальник шахти Крилов)
«День, коли виповнюється 30 років» (1961, пацієнт лікарні)
«Водив поїзди машиніст» (1961, Іван Череда; Одеська кіностудія)
«Планета штормів» (1961, Роман Бобров, інженер, член екіпажу космічного корабля «Сіріус»)
«Маленькі мрійники» (кіноальманах) (новела «Зірка на пряжці») (1962, дядько Лапша)
«Третя ракета» (1963, Желтих)
«Останній хліб» (1963, майор міліції, начальник відділення)
«Тиша» (1963, Гнєзділов)
«Велика руда» (1964, хірург)
«Я — шофер таксі» (1964)
«Розповідь у телеграмах» (1964, фільм-спектакль)
«Поки фронт в обороні» (1964, Сергій Миколайович, батальйонний комісар)
«Хокеїсти» (1964, Андрій Прокопович Сперантов, тренер «Металіста»)
«Про що мовчала тайга» (1965, Григорій Анікін)
«Загибель ескадри» (1965, Раєвський; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Подорож на доісторичну планету» (1965, Ганс Вальтерс (Курт Боден) (у титрах не вказаний)
«Людина, яку я кохаю» (1966, Євген Едуардович Муромцев, батько Кості і Родьки)
«Бережись автомобіля» (1966, автоінспектор; реж. Е. Рязанов)
«Іду шукати» (1966, Андрій Ілліч Гусаров)
«А тепер суди...» (1967, Аркадій Іскра; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Пауза» (1967, розвідник)
«Стюардеса» (1967, сценарист)
«Весна на Одері» (1967, Петрович)
«Лікар Віра» (1967, Сухохлєбов)
«Шлях до „Сатурна“» (1967, генерал Микола Іванович Тимерін)
«Журавушка» (1968, отець Леонід (Леонід Трохимович)
«Кінець „Сатурна“» (1968, генерал Тімерін)
«Помилка резидента» (1968, резидент західної розвідки, Михайло Олександрович Тульєв)
«Острів Вовчий» (1969, Тагілов; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Зустрічі на світанку» (1969, Олексій Дмитрович Воробйов, голова колгоспу)
«Несподівана любов» (1970, Матвій Концевой, батько Олексія, коваль)
«Доля резидента» (1970, резидент західної розвідки, псевдонім «Надія», Михайло Олександрович Тульєв)
«Все королівське військо» (1971, Віллі Старк)
«Кінець Любавіних» (1971, Омелян Любавін)
«Улюблені сторінки» (1972, фільм-спектакль)
«Золото, золото — серце народне» (1972, фільм-спектакль)
«Мічений атом» (1972, Микита Олексійович Дубровін, полковник)
«Бій після перемоги» (1972, Генерал-лейтенант Микола Іванович Тімерін)
«Гарячий сніг» (1972, Петро Олександрович Бессонов, генерал-лейтенант, командувач армією)
«Таємниця забутої переправи» (1973, Козирєв)
«Океан» (1974, Максим Ілліч Часословов, контр-адмірал)
«Вибір мети» (1974, Віталій Петрович Зубавін)
«Шукаю мою долю» (1974, Володимир Сергійович Карякін, викладач історії)
«Здобудеш у бою» (1975, Валентин Савич Збандут, новий директор комбінату)
«Така вона гра» (1976, Басов Віктор Трохимович; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Особисте щастя» (1977, Олексій Трохимович Ширяєв)
«„Посейдон“ поспішає на допомогу» (1977, Олексій Петрович Чигринов, капітан «Посейдона»)
«Чужа» (1978, Павло Леонтійович Кунгурцев, директор заводу)
«Ліки проти страху» (1978, генерал-майор Шарапов)
«Однофамілець» (1978, Павло Віталійович Кузьмін, начальник БМУ)
«Екіпаж» (1979, Андрій Васильович Тимченко, командир екіпажу; реж. О. Мітта)
«Крєпиш» (1981, Шапошников)
«Операція на серці» (1982, фільм-спектакль; Олексій Васильович Іванов, головний хірург у клініці)
«Сімейна справа» (1982, т/ф, Свиридов; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Повернення резидента» (1982, Михайло Олександрович Тульєв, оперативний псевдонім «Надія»)
«Кінець операції „Резидент“» (1986, Михайло Олександрович Тульєв)
«Брама до небес» (1983, полковник Іван Лукич Лебеденко)
«Місто наречених» (1985, Андрій Дмитрович Прохоров, головний інженер текстильного комбінату)
«Подорож на планету доісторичних жінок» (1986, Ганс Вальтерс (Мюррей Джерард) (у титрах не вказаний)
«Час синів» (1986, Сергій Васильович Узєлков, директор заводу)
«Звіздар» (1986, начальник розвідуправління; Одеська кіностудія)
«Суд над суддями» (1986, фільм-спектакль; полковник Лоусон)
«Кінець Вічності» (1987, Старший Обчислювач Лабан Твіссел)
«Іван Великий» (1987, дід Іван, батько Івана Владика)
«На Золотому озері» (1996, фільм-спектакль; Норман Тейєр)
«Незримий мандрівник» (1998, лейб-медик Вілліє, шотландець)

Примітки

↑ ^а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
↑ Лауреаты Национальной кинематографической премии «НИКА» за 1996 год (рос.)
↑ ПОБЕДИТЕЛИ "ТЭФИ-1999" (рос.)

Література

Кинословарь: В 2-х т. Т.2. М, 1970. — С. 1094—1095;
Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — С. 140—141;
Всемирный биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.274;
УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.502;
Раззаков Ф. Популярная знциклопедия звезд. М, 2000. — С.209—213;
Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.425-426.

Посилання

Мистецтво Біографії Кінематограф

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb160084450_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q5535082_citetype_Q33270056_citetype_Q43229_citetype_Q107553922"_data-entity-id="Q63056">[http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=25157151_Find_a_Grave]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1996.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q63056]]</div>-2] Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056

[3] Лауреаты Национальной кинематографической премии «НИКА» за 1996 год (рос.)

[4] ПОБЕДИТЕЛИ "ТЭФИ-1999" (рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Discogs · Internet Movie Database · KinoPoisk.ru · Kino-Teatr.ru · The Movie Database · Шведська база даних фільмів · Europeana
Генеалогія та некрополістика	Find a Grave
Словники та енциклопедії	Энциклопедия Кругосвет
Нормативний контроль	BNE: XX1506575 · BNF: 160084450 · CiNii: DA12423974 · FAST: 1801827 · Freebase: /m/07kt8y · GND: 128350075 · ISNI: 0000000083722842 · J9U: 987007307834105171 · LCCN: n89133508 · LIH: LNB:BduY;=CE · MAK: 9810547426505606 · NLI: 000150934 · NTA: 294257330 · NUKAT: n2008058287 · SUDOC: 139410775 · VIAF: 35505905

Статус версії сторінки

Зміст

Життєпис

Фільмографія

Примітки

Література

Посилання

Георгій Жжонов

Ім'я при народженні	рос. Георгий Степанович Жжёнов
Народився	9 (22) березня 1915^[1] Петроград, Російська імперія
Помер	8 грудня 2005(2005-12-08)^[1]^[2] (90 років) Москва, Росія рак легень
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР Росія
Діяльність	актор, літератор, мемуарист, прозаїк, громадський діяч
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв (1935)
Роки діяльності	з 1931
Членство	Рада при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини^d
IMDb	nm0955921

Нагороди та премії
Ніка (1996) Кінотавр ТЕФІ (1999) Золотий орел Q126918344?





Георгій Жжонов у Вікісховищі