| Ілля Жеведь Ілля Михайлович Жеведь | |||
|---|---|---|---|
 Головний сержант | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 8 листопада 1984 (40 років) м. Старий Самбір, нині Самбірського району, Львівська область, Українська РСР, СРСР. | ||
| Національність | українець | ||
| Alma Mater | Львівський державний університет внутрішніх справ | ||
| Псевдо | «Жим» | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  Україна | ||
| Вид ЗС |  МВС | ||
| Рід військ |  Національна гвардія | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Ілля Михайлович Жеведь — український військовослужбовець, головний сержант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що відзначився в ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2024).
Життєпис
Народився 1984 року у м. Старому Самборі, після закінчення школи навчався на факультеті права Львівського державного університету внутрішніх справ, працював на різних роботах, зокрема, інкасатором. [1]
Із початком російського вторгнення в Крим і на Донбас вступив до добровольчого батальйону МВС «Київ-1». Брав учать в АТО на сході України з червня 2014 року.
З 2017 року служить у 4-й бригаді оперативного призначення «Рубіж» Національної гвардії України, обіймав посади гранатометника, головного сержанта взводу розвідки (командиром якого був Віталій Литвин).
Початок російського вторгнення в Україну зустрів у Луганській області.[2]
У червні 2022 року завдяки його мужності та професіоналізму на одній із ділянок фронту в Донецькій області було відбито наступ противника, що значно переважав у кількості.
У березні разом із побратимами потрапив у засідку, але в складній ситуації швидко організував оборону та знищив ворожу бронетехніку й близько десяти окупантів. Під час ворожого обстрілу встиг своїм тілом накрити пораненого товариша, а сам дістав вогнепальне поранення руки, проте продовжував вести вогонь і дав змогу здійснити евакуацію пораненого побратима.[1][3]
У березні 2023 року дістав тяжкі поранення ніг внаслідок підриву на міні. Пройшов тривале лікування та відновлення, станом на кінець 2024 року обіймав посаду головного сержанта Північного Київського територіального управління НГУ.
Нагороди
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (23 лютого 2024) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[4].
- Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (5 червня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
Джерела
- Головний сержант Ілля ЖЕВЕДЬ. Коли улюблена робота — нищити ворога // Національна гвардія України. Герої України 2014—2024 / НГУ : авт.-упоряд. Валерія Агібалова. — Київ : Фенікс, 2024. — С. 186—191 : іл. ISBN 978-966-136-998-5
Примітки
- ↑ а б Муха В.С. Жеведь Ілля Михайлович. Енциклопедія Сучасної України. Процитовано 7 травня 2025.
- ↑ Страху не було, була радість: боєць Гвардії наступу про перші емоції на передовій та жагу перемоги. Вікна. 31 серпня 2023. Процитовано 25 лютого 2024.
- ↑ Українці не зрадили своєї незалежності, світ не схибив у підтримці України – Володимир Зеленський під час нагородження військовослужбовців у Гостомелі. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 24 лютого 2024. Процитовано 24 лютого 2024.
- ↑ Указ Президента України від 23 лютого 2024 року № 92/2024 «Про присвоєння І. Жеведю звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 5 червня 2022 року № 393/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |