| Жариков Євген Ілліч | |
|---|---|
| Жариков Евгений Ильич | |
| Дата народження | 26 лютого 1941[1]  |
| Місце народження | Москва, РРФСР |
| Дата смерті | 18 січня 2012[1] (70 років) |
| Місце смерті | Москва, Росія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Громадянство |  Росія |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | актор, телеактор |
| Нагороди |          |
| IMDb | ID 0955529 |
Євген Ілліч Жариков (рос. Евгений Ильич Жариков; нар. 26 лютого 1941, Москва, Російська РФСР — пом. 18 січня 2012, Москва, Росія) — російський радянський актор. Народний артист РРФСР (1989). Лауреат Державної премії СРСР (1978).
Життєпис
Народився шостою, останньою дитиною в родині радянського письменника Леоніда Жарикова[2]. Дитинство провів у Підмосков'ї, під Загорськом в родині бабусі і дідуся.
Закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (1964, майстерня С. Герасимова, Т. Макарової).
Помер від тривалого онкологічного захворювання[3].
Фільмографія
- 1961 — А якщо це кохання? — Сергій
- 1962 — Іванове дитинство — Гальцев, старший лейтенант
- 1963 — Він живий (короткометражний) — Артур, партизан
- 1963 — Три плюс два — Вадим
- 1966 — Дикий мед — епізод
- 1966 — Ні і так — Латишев
- 1967 — Продавець повітря — Люк
- 1967 — Таємничий чернець — Латишев
- 1968 — День ангела — Салін, штурман
- 1968 — Снігуронька — Лель
- 1970 — Сигнали - Пригоди в космосі — Павло
- 1970 — Смерті немає, хлопці! — Володимир Рубін, лейтенант
- 1971 — Освідчення в коханні до Г. Т. — Володимир
- 1972 — Життя та дивовижні пригоди Робінзона Крузо — капітан корабля
- 1972 — Ковадло або молот
- 1973 — Біля цих вікон… — Михайло Анохін, кіномеханік
- 1973 — Виконання бажань — давній друг Миколи
- 1973 — Сад (короткометражний)
- 1973 — Той, хто мене врятував (короткометражний)
- 1974—1977 — Народжена революцією — Микола Хомич Кондратьєв
- 1975 — Не може бути! — Микола
- 1975—1976 — Дума про Ковпака — Платон Воронько
- 1976 — Найкрасивіший кінь — Борис Степанович Іноземцев, учитель
- 1978 — Я хочу вас бачити — Мирон
- 1979 — Мій генерал — Сергій Антонович Рибаков
- 1980—1981 — Довга дорога в дюнах — Отто Грюнберг / Олександр Єфімов
- 1981 — Ця хвилина, ця мить
- 1981 — Любов моя вічна — Гліб Микитович Грибов
- 1981 — Осіння дорога до мами (короткометражний) — Дмитро Павлович, кінорежисер
- 1981 — Факти минулого дня — Юсин
- 1983 — Сім годин до загибелі — Олексій Васильович Шульгин, хірург
- 1984 — Перша кінна — Клим Ворошилов
- 1984 — Тихі води глибокі — Уваров
- 1986 — На перевалі — Клімов
- 1986 — Таємниці мадам Вонг — капітан «Івана Буніна»
- 1988 — Шураві
- 1989 — Приватний детектив, або Операція «Кооперація» — «Професор»
- 1990 — Війна на західному напрямку — Климент Єфремович Ворошилов
- 1990 — Шапка — Новиков, успішний письменник
- 1991 — Убити «Шакала» — Микола Олексійович Петров
- 1992 — Щурячий кут — «Учитель», кримінальний авторитет
- 1992 — Річард Левине Серце — єпископ Тирский
- 1993 — Ваші пальці пахнуть ладаном — Гржимайло
- 1993 — Лицар Кеннет — єпископ Тирский
- 1993 — Сірі вовки — Олександр Миколайович Шелєпін, секретар ЦК КПРС
- 1993 — Троцький — Сталін
- 1995 — Панночка-селянка — Павло Петрович Рощин
- 1995 — Бульварний роман — капітан Федір Агапов
- 1995 — Поїзд до Брукліна — Розов
- 1995 — Північ у Санкт-Петербурзі — Федір Борисович Заварзін, хранитель Ермітажу
- 1996 — Любити по-російськи-2 — Олег Сергійович Турчак, губернатор
- 1997 — Ніч жовтого бика
- 1998 — Князь Юрій Долгорукий — Лука
- 1999 — Любити по-російськи-3. Губернатор — екс-губернатор Турчак
- 1999 — Транзит для диявола — Степан Дорохов, генерал ФСБ
- 2000 — Армія порятунку — генерал Гром
- 2001 — Ідеальна пара — Іван Гудимович Гудімов
- 2001 — Сищики-1 — міністр
- 2002 — Кодекс честі-1 — Михайло Матвійович Єрмаков, генерал-лейтенант
- 2003 — Благословіть жінку — цивільний у вагоні
- 2004 — Сищики-3 — начальник Вищої школи МВС
- 2005 — Золота Медуза — Хан
- 2006 — Сищики-5 — генерал Остапенко
- 2006 — Я залишаюся — Олег Сапрунов, лікар
- 2007 — Багата і кохана — Юрій Васильович Дорохов
- 2009 — Одного разу буде кохання — Корж, сімейний лікар
- 2011 — Заручники любові — Віктор Семенович Зуєв, генерал МВС
Література
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.139;
- Раззаков Ф. Досьє на звезд. 1962—1980. — С.124-131;
- Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.272;
- Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.421-422.
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20170207203935/http://www.peoples.ru/art/cinema/actor/jarikov/index2.html Архівовано 7 лютого 2017 у Wayback Machine.] Євген Жариков (Evgeniy Jarikov) — все про знаменитості
- ↑ У Москві помер актор Євген Жаріков. Кореспондент.net. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 18 січня 2012.
Посилання
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | BIBSYS: 10043857, 8067884 · BNE: XX4940160 · BNF: 14046350c · ERRR: a11523566 · Freebase: /m/0b_sl2h · ISNI: 0000000119337058 · J9U: 987007406999105171 · LCCN: no2007001029, no2019114411 · LIH: LNB:B_b_ET;=BT · LNB: 000249799 · MAK: 9810677459105606 · NUKAT: n2018160641 · VIAF: 37118232, 2795149368792885980003, 2399165271282010690006 |
|
Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Категорії:
- Народились 26 лютого
- Народились 1941
- Померли 18 січня
- Померли 2012
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Випускники ВДІК
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 4 ступеня
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Народні артисти РРФСР
- Заслужені артисти РРФСР
- Лауреати Державної премії СРСР
- Заслужені працівники МВС СРСР
- Лауреати премії МВС Росії
- Радянські актори
- Російські актори
- Радянські актори озвучування
- Народні артисти Росії
- Члени КПРС
- Уродженці Москви