![]() | |
![]() | |
Громадянство |
Франція ![]() |
---|---|
Ім'я при народженні |
фр. Jean-Lucien-Adolphe Jullien ![]() |
Дата народження |
1 червня 1845[1][2][3] ![]() |
Місце народження |
Париж ![]() |
Дата смерті |
30 серпня 1932[2] (87 років) ![]() |
Місце смерті |
Сен-П'єрр-ле-Немур ![]() |
Батько |
Bernard Julliend[4][5] ![]() |
Мова творчості |
французька ![]() |
Рід діяльності |
музикознавець, журналіст, музичний критик ![]() |
Сфера роботи |
музикознавство[6], музична критика[6] і історія музики[6] ![]() |
Заклад освіти |
ліцей Карла Великого ![]() |
Навчався у |
Paul Émile Bienaiméd ![]() |
Дописувач (-ка) у |
Le Ménestreld, Revue et gazette musicale de Parisd, La Revue contemporained, Q3428660?, Le Correspondantd, Revue britanniqued, L'Artd, Ле Фігаро, Le Françaisd і Le Moniteur universeld ![]() |
Сторінка автора на Вікісховищі |
Adolphe Jullien ![]() |
![]() ![]() |
Жан Люсьєн Адольф Жульєн (фр. Jean Lucien Adolphe Jullien); 1 червня 1845 — 30 серпня 1932) — французький музикознавець і театрознавець.
З біографії
Публікувався як музичний критик з 1869 року, виступав у різних паризьких газетах. З композиторів новітнього часу цікавився, насамперед, Вагнером і Берліозом, яким присвятив ґрунтовні праці: «Ріхард Вагнер, його життя і твори» (фр. Richard Wagner, sa vie et ses oeuvres); 1886) і «Гектор Берліоз, його життя і боротьба, його твори» (фр. Hector Berlioz, la vie et la combat, les oeuvres); 1888); випустив також двотомник «Музиканти наших днів» (фр. Musiciens d'aujourd'hui); 1891 та 1894). Велике значення мали праці Жульєна з історії музики і театру, деякі з яких були присвячені музиці початку XIX століття, — зокрема, книги «Гете та музика» (фр. Goethe et la musique); 1880) і « Вебер в Парижі» (фр. Weber à Paris); 1877), — та більшість праць присвячена музиці XVIII століття:
- «Музика і філософія у XVIII столітті» (фр. La musique et la philosophie du XVIII-e siècle); 1873);
- «Комедія при дворі Людовика XVI» (фр. La comédie à la cour de Louis XVI); 1873);
- «Двір та опера при Людовіку XVI» (фр. La cour et l'opéra sous Louis XVI); 1878);
- «Марія Антуанетта — і Саккіні, Сальєрі, Фавар та Глюк» (фр. Marie Antoinette et Sacchini, Salieri, Favart et Gluck); 1878);
та ін.
Особливого значення мала написана Жульєном «Історія театрального костюму» (фр. Histoire du costume au théâtre); 1880).
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11723155X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ Г. Риман Жюлльен // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 521–522.
- ↑ М. Jullien, Adolphe // A Dictionary of Music and Musicians (A.D. 1450-1889): by eminent writers, English and foreign with illustrations and woodcuts / G. Grove, John Alexander Fuller Maitland — London: Macmillan Publishers, 1900. — Vol. 4. — P. 686–687.
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
Посилання
- Біографія (анг.)[недоступне посилання з липня 2019]
![]() |
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |