Еріх Фельгібель | |
---|---|
нім. Fritz Erich Fellgiebel | |
Народився | 4 жовтня 1886[1][2] Поповіце, Ґміна Йорданув-Шльонський, Вроцлавський повіт, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща |
Помер | 4 вересня 1944[1][2][3] (57 років) В'язниця Пльотцензееd, Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Третій Райх ·вогнепальна рана |
Країна | Німецький Райх |
Діяльність | офіцер, боєць опору |
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна |
Роки активності | з 1908 |
Військове звання | Генерал військ зв'язку |
Брати, сестри | Hans Fellgiebeld |
Нагороди | |
Фріц Еріх Фельгібель (нім. Fritz Erich Fellgiebel; 4 жовтня 1886, Пепельвіц — 4 вересня 1944, Берлін) — німецький офіцер, генерал військ зв'язку. Учасник Липневої змови.
Біографія
19 вересня 1905 року вступив фанен-юнкером у 2-й телеграфний батальйон. За особливі заслуги отримав звання лейтенанта. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації залишений в рейхсвері. З 1 лютого 1933 року — оберст-лейтенант. З 1 жовтня 1934 інспектор військ зв'язку вермахту.
При проведенні мобілізації 26 серпня 1938 призначений начальником служби зв'язку вермахту, що знаходилася в підпорядкуванні Штабу оперативного керівництва ОКВ. Під його контролем були питання зв'язку, а також розвідки з допомогою засобів зв'язку. Фельгібель забезпечував безперебійний зв'язок між усіма державними, партійними і вищими військовими органами, керував розвитком засобів зв'язку тощо. В руках Фельгібеля також перебувала організація радіозв'язку між Гітлером і Верховним Головнокомандуванням, включаючи розподіл шифрів і кодів.
Фельгібель відкрито висловлювався проти політики нацизму, чим викликав недовіру самого Гітлера, але його професіоналізм зробив його незамінним. Засуджуючи політику нацистів, Фельгібель приєднався до німецького Опору під керівництвом Клауса фон Штауффенберга. У разі успіху військового перевороту кандидатура Фельгібеля розглядалася змовниками на пост міністра пошти. Бувши свого роду «інсайдером» в «Вовчому лігві», Фельгібель був вкрай необхідний для забезпечення успіху операції «Валькірія»
20 липня після вибуху Фельгібель мав перерізати зв'язок між штабом Гітлера і Берліном, що дозволило б його колегам по опору взяти в свої руки управління урядом.
Побачивши Гітлера живим, Фельгібель відмовився від обумовленого дзвінка в Берлін. Адже він повинен був повідомити, чи відбувся замах чи ні. Але така ситуація, що після вчиненого замаху Гітлер вціліє, передбачена не була. Нерішучість Фельгібеля підкріпив Штіф, який ухвалив рішення, що з огляду на це державний переворот починати не слід і тепер треба лише дбати про безпеку — своєї власної та інших змовників.
Після провалу операції «Валькірія» Фельгібель був заарештований за звинуваченням у державній зраді. 10 серпня 1944 року Народною судовою палатою був засуджений до смертної кари через повішення. 4 вересня повішений в берлінській в'язниці Плетцензее.
Нагороди
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
- Військова медаль (Османська імперія)
- Орден «За військові заслуги» (Болгарія) 4-го ступеня
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами і дубовим листям (Фінляндія) (25 березня 1942)
Див. також
- Вальтер-Пер Фельгібель — син генерала Фельгібеля.
Література
- Залесский К.А. Вооружённые силы III Рейха. Полная энциклопедия. Вермахт, люфтваффе, кригсмарине. М., Яуза-ЭКСМО, 2008
- К. Финкер. Заговор 20 июля 1944 года. Дело полковника Штауффенберга.
- Wildhagen K.h., Erich Fellgiebel, Meister operativer Nachrichtenverbindungen, Selbstverlag, Wenningsen, 1970
- Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396
- Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S.125
Примітки
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #123504988 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Munzinger Personen
- Народились 4 жовтня
- Народились 1886
- Уродженці Нижньосілезького воєводства
- Померли 4 вересня
- Померли 1944
- Померли в Берліні
- Генерали військ зв'язку (Вермахт)
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери ордена «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
- Нагороджені Галліполійською зіркою
- Кавалери ордена «За військові заслуги» 4-го ступеня (Болгарія)
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені орденом Хреста Свободи 1-го класу
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 1-го класу
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 2-го класу
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Оберсти Рейхсверу
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Страчені військовики
- Страчені німці
- Повішені в Третьому Рейху