Ерік IX Шведський
Erik Jedvardsson
Народився	1120[1][2][3] Вестерйотланд, лен Вестра-Йоталанд, Швеція
Помер	18 травня 1160 Уппсала, Швеція
Поховання	Кафедральний собор Уппсали[1]
Країна	Швеція
Діяльність	монарх
Посада	король Швеції[d]
Конфесія	католицька церква
Рід	Династія Еріків
Батько	Jedvardd[4]
Мати	Cecilia[d]
Брати, сестри	Joar Jedvardssond
У шлюбі з	Христина Данська
Діти	Кнут I Еріксон, Маргарита Шведська, королева Норвезька[4], Catherine, Lady Blaked і Filip Erikssond
Медіафайли у Вікісховищі

Ерік IX Святий, відомий також як Ерік Джедварссон (швед. Erik Jedvardsson або Erik den helige, бл.1125^[5], Вестерйотланд — 18 травня 1160, Уппсала) — король Швеції, що, як вважається, правив у 1156—1160 роках. Про нього збереглись вкрай мало достовірної інформації.

Еріка IX вважають святим — таким його йменує календар з Валентуна з 1198 року. Припускають, що близько 1220 року його мощі були перенесені до кафедрального собору в Уппсалі. Церква згадує Св. Еріка 18 травня.

Оскільки пізніше королів з Династії Еріків (швед. Erikska ätten) постійно ховали в абатстві Варнем поблизу Скари у Вестергетланд, сім'я Еріка, як вважають, мала геатське коріння, як і інші середньовічні правлячі будинки Швеції.

Ерік IX був сином шведського шляхтича Джедварда та його дружини Сесілії. Ерік був одружений з Крістіною Бьорнсдоттер, яка була внучкою Інґе I Старшого та Гелени. У Еріка і Крістіни було двоє синів — Кнут Ерікссон та Філіп Ерікссон (ймовірно, предока Кнута Ланге). У них також були дві дочки: Марґарет, померла в 1209 році, яка одружилася в 1185 році з королем Норвегії Сверріром I Сіґурдссоном і Катаріна, одруженою з норвезьким вельможею Нілсом Блакою^[6]. Маґнус II Генрікссон, який вбив Еріка, також підозрюється у вбивстві Сверкера І Старшого, попередника Еріка на престолі. Можливо, Ерік був графом (ерлом) у Свеаланді до того, як його там визнали королем. У Геталанді його прийняли не раніше в 1157 року. Про подробиці життя Еріка не залишилось жодних надійних свідчень. Всю інформацію історики черпають з легенд і його агіографії як святого.

За однією версією, вбивцею короля був Магнус Хенрікссон, інший претендент на престол^[7], далекий родич правлячого тоді данського королівського роду, який, як вказується в цих джерелах, успішно зайняв його місце. Згідно з іншими припущеннями, його вбив Емунд Ульфбане (швед. Emund Ulvbane), найманий вбивця, якого найняли люди, що працювали на династію Сверкер, з метою відновити свою владу над королівством.

За переказами короля Еріка вбили, коли він виходив з церкви після богослужіння. З метою зміцнення своїх політичних позицій син Еріка, Кнуд Ерікссон, заохочував поклоніння своєму батькові як мученику. Факти і вигадка про його життя були нероздільно злиті разом. Перенесення його мощей посилило глибину релігійного почуття простого народу. На святі, присвяченому цьому королю, відбувалися процесії з собору в Стару Уппсалу, з проханням хорошого врожаю.

Згідно з легендами, заслугою Еріка було поширення християнства в Фінляндії і зміцнення його позицій в Швеції під час його правління. У спробі завоювати і навернути населення Фінляндії, він нібито повів на ті землі Перший шведський хрестовий похід. Похід закінчився невдачею. В 1155 році, бажаючи християнізувати Фінляндію, переконав залишитись в Турку англійського єпископа Генріха, котрий перебував в Лінчепінге, якого згодом було вбито фінським селянином. Генріх став одним з перших мучеників Фінляндії, ставши католицьким покровителем цієї країни.

Згідно з легендою, король Ерік Святий був убитий після того, як відслужив месу в церкві Святої Трійці (лат. ecclesia Sancte trinitatis) на Божій горі (лат. Mons Domini). Відомо, що існуюча в даний час церква Трійці в Уппсалі була закладена на початку XIII століття, і вчені сперечаються про те, де ж саме перебувала та стара церква Трійці, з якої виходив Ерік під час його вбивства. Наявність в огорожі сучасного собору поховань періоду часу до будівництва собору може свідчити про те, що старий собор перебував точно на місці нового. Археологом Магнусом Алькарпом (швед. Magnus Alkarp) і геофізиком Яною Густафссон (швед. Jaana Gustafsson) було проведено дослідження будівлі собору за допомогою проникаючого в ґрунт радара (GPR — англ. Ground-penetrating radar). Дослідження підтвердило факт наявності під сучасною церквою фундаменту більш ранньої будівлі, що за всіма контурним ознаками відповідає фундаменту католицької церкви XII століття.

Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.