| Ерміт чагарниковий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Phaethornis striigularis Gould, 1854 | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Ермі́т чагарниковий[2] (Phaethornis striigularis) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 9-10 см, вага 2-3 г. Верхня частина тіла оливково-зелене, надхвістя блідо-руде, горло і груди блідо-сірувато-коричневі, живіт і боки охристі. Горло легко поцятковане темними смужками,ерез очі ідуть широкі чорнуваті смуги, окаймлені білувато-христими "бровами" і дещо більш тьмяними "вусами". у самців центральні стернові пера округлі з вузькими світлими краями. У самиці крила дещо довші, горло і груди меш яскраві, центральні стернові пера більш гострі з більш широкими світлими краями. Дзьоб довгий, вигнутий, чорний, знизу біля основи жовтий.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:[3]
- P. s. saturatus Ridgway, 1910 — від півднної Мексики (Оахака, Веракрус) до північно-західної Колумбії;
- P. s. subrufescens Chapman, 1917 — захід Колумбії і Еквадору (на південь до Ель-Оро);
- P. s. striigularis Gould, 1854 — північна Колумбія (зокрема, гірський масив Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта) і західна Венесуела;
- P. s. ignobilis Todd, 1913 — північна Венесуела.
Поширення і екологія
Чагарникові ерміти мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі і Венесуелі. Вони живуть в підліску вологих рівнинних і гірських тропічних лісів, на узліссях і галявинах і плантаціях, у вологих чагарникових заростях, на плантаціях і в садах. Зустрічаються переважно на висоті до 800 м над рівнем моря, у Венесуелі на висоті до 1300 м над рівнем моря, в Коста-Риці на висоті до 1500 м над рівнем моря, в Еквадорі на висоті до 1570 м над рівнем моря. Ведуть переважно осілий спосіб життя.
Поведінка
Чагарникові ерміти живляться нектаром квітів з віночками середнього і малого розміру, пересуваючись за певним маршрутом, а також доповнюють раціон дрібними комахами і павуками. Іноді вони "викрадають" нектар, проколюючи квітку біля основи. Сезон розмноження в Мексиці триває з квітня по червень, на північному сході Коста-Рики птахи розмножуються протягом всього року з піками у березні-липні та листопаді-грудні. Гніздо має конусоподібну форму, робиться з рослинних волокон і опалого листя, скріплюється павутинням, підвішується під великим листом. В кладці 2 яйця, інкубаційний період триває 15-16 днів, пташенята покидають гніздо через 20-23 дні після вилуплення.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Phaethornis striigularis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 29 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 липня 2022.
Джерела
- Hilty, Steven L. (2003). Birds of Venezuela. Princeton University Press. ISBN 0-7136-6418-5.
- Hinkelmannn, C. (1999). del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Sargatal, Jordi (ред.). Stripe-throated Hermit. Т. 5 (Barn-owls to Hummingbirds), № 33. Barcelona: Lynx Edicions. с. 547, plate 46. ISBN 84-87334-25-3.
{{cite book}}: Проігноровано|work=(довідка) - Howell, Steven N.G.; Webb, Sophie (1995). A Guide to the Birds of Mexico and Northern Central America. Oxford & New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-854012-4.
- Restall, R.; Rodner, C.; Lentino, M. (2006). Birds of Northern South America. Т. 2. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-7242-0.
- Ridgely, Robert S.; Greenfield, Paul J. (2001). The Birds of Ecuador. Ithaca, NY: Comstock. ISBN 0-8014-8721-8.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |