Ерліх Володимир Ісакович

Ерліх Володимир Ісакович
Ерліх Володимир Ісакович
Народження	23 вересня 1924 ; Новопавлівка, Врадіївська селищна територіальна громада, Первомайський район, Миколаївська область, Українська СРР, СРСР
Смерть	2001
	Ізраїль
Країна	СРСР; Україна
Жанр	портрет, пейзаж, жанрове малярство, натюрморт і історичний живопис
Навчання	Дніпропетровське художнє училище (1950)
Вчитель	Погрібняк Микола Степанович і Панін Михайло Микитович
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Ерліх.

Володимир Ісакович Е́рліх (23 вересня 1924, Новопавлівка — 2001, Ізраїль) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1964 року.

Біографія

Народився 23 вересня 1924 року в селі Новопавлівці (нині Первомайський район Миколаївської області, Україна) в сім'ї робітника. 1932 року із батьками переїхав до Запоріжжя. Під час німецько-радянської війни перебував у евакуації в Омську, де працював на заводі слюсарем. Після війни вступив до Дніпропетровського художнього училища, яке закінчив 1950 року. Навчався у Миколи Погрібняка, Михайла Паніна^[1].

Протягом 1951—1984 років працював на Дніпропетровському художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду УРСР^[1]. Мешкав у Дніпропетровську в будинку на вулиці Дніпробудівській, № 10 б, квартира № 28 та у будинку на вулиці Братів Трофимових, № 40, квартира № 51^[2]. Помер в Ізраїлі у 2001 році.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису та станкової графіки, представник соціалістичного реалізму. Створював портрети, натюрморти, пейзажі, жанрові та історичні картини, акварелі, малюнки тушшю, олівцем, сангіною^[1]. Серед робіт:

«Скульптор Олексій Жирадков» (1959);
«Мій учитель» (1961);
«Тарас Шевченко» (1961; 1988);
«Будівництво» (1962);
«Ранок на Дніпрі» (1963);
«Мрії про космос» (1964);
«Автопортрет» (1965);
«Вірші» (1965);
«Будівниця» (1970);
«Дівчина з дев'ятої домни» (1975);
«Штукатур» (1977);
«На Самарі» (1979);
«Мотальниця» (1979);
«Рибалка» (1980-ті);
«М. Колосов» (1984);
«О. Волохов» (1984);
«У роки війни» (1985);
«І. Пеня» (1985);
«Дніпрянка» (1985);
«Осінній натюрморт» (1986).

Автор циклу пейзажів «Україна» (1970—1990); серії «Крим» (1972—1982). Брав участь у створенні діорами «Битва за Дніпро» в Дніпрі^[1].

Учасник обласних виставок з 1948 року, республіканських — з 1961 року, всесоюзних — з 1963 року. Персональні виставки відбулися у Дніпропетровську у 1962, 1984 роках.

Деякі полотна зберігаються у Дніпровському художньому музеї.

Примітки

Література

Ерліх Володимир Ісакович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 150—151.;
Л. В. Богданова. Ерліх Володимир Ісакович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.

Біографії Живопис Графіка Дніпропетровська область

[ДК-1] а ^б ^в ^г Ерліх Володимир Ісаакович / Портал «ДніпроКультура».

[2] Ерліх Володимир Ісакович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 47.

[1]

[2]

Ерліх Володимир Ісакович



Народження	23 вересня 1924(1924-09-23) Новопавлівка, Врадіївська селищна територіальна громада, Первомайський район, Миколаївська область, Українська СРР, СРСР
Смерть	2001
	Ізраїль
Країна	СРСР Україна
Жанр	портрет, пейзаж, жанрове малярство, натюрморт і історичний живопис
Навчання	Дніпропетровське художнє училище (1950)
Вчитель	Погрібняк Микола Степанович і Панін Михайло Микитович
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України