Енрік Казановас
Ім'я при народженні	Енрік Казановас-і-Рой
Народився	12 серпня 1882(1882-08-12)[1][2] Барселона
Помер	3 січня 1948(1948-01-03)[1] (65 років) або 2 січня 1948(1948-01-02)[2] (65 років) Барселона
Поховання	Монтжуїкський цвинтар
Країна	Іспанія
Національність	каталонець
Діяльність	скульптор
Знання мов	іспанська і каталанська
Членство	Reial Acadèmia Catalana de Belles Arts de Sant Jordid
Діти	Marçal Casanovas i Guerrid
Медіафайли у Вікісховищі

Енрік Казановас-і-Рой (кат. Enric Casanovas i Roy; 12 серпня 1882, Барселона — 2 січня 1948, там само) — іспанський (каталонський) скульптор.

Навчався у студії Жузепа Льїмони (1864—1934) в Ексола-де-Льоджа. Часто їздив до Парижа, подорожував в Англії, Нідерландах, Італії і Бельгії, а також відвідав багато каталонських міст і містечок, де нині розташовані більшість його робіт, наприклад, пам'ятник Монтуріолю у Фігерасі. У 1910 році взяв участь у першій виставці художнього товариства «Мистецтво та митці» (Les Arts i els Artistes), а пізніше приєднався до художньої групи Жуакіма Торрес-Гарсії.

Був членом Королівської академії витончених мистецтв Сант-Жорді (з 1932 року), президентом товариства «Мистецтво та митці» і директором музею у Тосса-де-Мар. У 1939 році був засланий до Франції. У 1942 році повернувся в Каталонію, де пройшло декілька виставок його робіт.

Один із найбільших представників культурного руху новесентизм. Його роботи зберігаються у Національному музеї мистецтва Каталонії (MNAC).

• Біографія на сайті мерії Барселони (англ.)