Ексцельсіор | |
---|---|
Систематична назва | 5-хлоро-10H-акридарсин |
Інші назви | 10-хлоро-9,10-акридарсин 5-хлоро-5,10-акридарсин Кларк 4, CLARK IV |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 25093-02-1 |
SMILES | C1C2=CC=CC=C2[As](C3=CC=CC=C31)Cl[1] |
InChI | InChI=1S/C13H10AsCl/c15-14-12-7-3-1-5-10(12)9-11-6-2-4-8-13(11)14/h1-8H,9H2 |
Властивості | |
Зовнішній вигляд | блідо-жовті кристали |
Тпл | 110 °C |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Ексе́льсіор, ексце́льсіор (лат. excelsior) — німецьке кодове позначення для 10-хлоро-9,10-акридарсину, що був створений у роки Другої світової війни як аналог адамситу і розглядався як потенційне поповнення у ряді отруйних речовин кашельної дії (стернітів).
За звичайних умов речовина є блідо-жовтимим кристалами. Її присутність у повітрі у концентрації 2 мг/м³ спричинює отруєння вже за 1 хвилину, а напівлетальна концентрація при вдиханні становить 8500 мг-хв/м³. Вона також є сильнодіючою при контакті зі шкірою, зокрема у 10 разів сильнішою за дифенілціаноарсин. Присутність у повітрі часточок пилу спричинює подразнення обличчя, губ, язика.
Примітки
- ↑ NSC243814
Посилання
- Response to the Director-General'і Request to the Scientific Advisory Board to Consider Which Riot Control Agents are Subject to Declaration Under the Chemical Weapons Convention (PDF). opcw.org. Organization for Prohibition the Chemical Weapons. 27 березня 2017. Процитовано 12 серпня 2017. (англ.)
Джерела
- Bunnett, J. F., Mikolajczyk, M. Arsenic and Old Mustard: Chemical Problems in the Destruction of Old Arsenical and «Mustard» Munitions. — Lodz : Springer Science & Business Media, 2013. — 200 p. — ISBN 978-94-015-9115-7. — DOI: (англ.)
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |