Едгар Фор (фр. Edgar Faure; 18 серпня 1908, Безьє — 30 березня 1988, Париж) — французький політик, і державний діяч, який двічі, з 20 січня 1952 року по 29 лютого 1952 року і з 23 лютого 1955 року по 24 січня 1956 року був прем'єр-міністром та очолював кабінет міністрів Четвертої республіки.
Біографія
Вивчав юриспруденцію в Парижі і з 27-річного віку почав займатися адвокатською практикою. Свою політичну кар'єру, Фор розпочав у рядах лівої Радикальної партії — провідної партії Третьої республіки, з лав якої в період з 1900 по 1940 рік вийшли більшість прем'єр-міністрів країни. Ця партія перебувала в жорсткій опозиції до клерикалізму.
Під час Другої світової війни і німецької окупації Франції, Едгар Фор вступив до лав Руху Опору. У 1942 році, рятуючись від переслідування гестапо, був змушений бігти в Алжир в штаб генерала Шарля де Голля, де увійшов до складу Тимчасового уряду.
У 1945 році Едгар Фор виступив як французький обвинувач на Нюрнберзькому процесі.
У 1946 році обраний від радикалів до Установчих народних зборів Четвертої республіки. Після створення тристоронньої коаліції СФІО, комуністів і Християнських демократів, радикали, здавалося, були відсунуті в політичні аутсайдери. Проте, коли комуністи були вигнані з уряду в 1947 році, радикали стали грати, незважаючи на падіння популярності і маючи підтримку менше ніж 10 % виборців, непропорційно важливу роль у формуванні уряду Франції, оскільки ніхто з інших груп не бажав бачити в кріслі прем'єра представника свого найпершого конкурента, боячись його надмірного посилення на політичній арені.
Едгар Фор був лідером консервативного крила радикальної партії, якому протистояло ліве крило під керівництвом П'єра Мендеса-Франса.
У січні 1952 року очолив кабінет міністрів, але сформований ним кабмін не протримався і сорока днів.
У першому та другому кабінетах П'єра Мендеса-Франса отримував портфелі міністра, відповідно: міністра фінансів і міністра закордонних справ.
У 1955 році, Фор знову сформував власний кабінет. Цього разу кабінет міністрів Фора протримався 11 місяців.
Його діяльність як дипломата була помічена де Голлем, який в 1963 році довірив Фору найвідповідальнішу неофіційну місію: провести попередні переговори з лідерами компартії Китайської Народної Республіки про відновлення дипломатичних відносин між Парижем і Пекіном.
У 1966 році Фор був призначений міністром сільського господарства, а в 1968 році отримав посаду міністра освіти.
У період з 1973 по 1978 роки Фор займав посаду президента в Національних зборах П'ятої французької республіки.
Помер у віці 79 років в Парижі і був похований на кладовищі Пассі.
Примітки
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Sycomore / Assemblée nationale
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Fichier des personnes décédées mirror
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #121807347 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Французька академія — 1635.
- ↑ https://alacademia.org.ma/membre/edgar-faure/
- ↑ а б senat.fr
- ↑ Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
Посилання
- Біографія [Архівовано 28 жовтня 2012 у Wayback Machine.](фр.)
|
Це незавершена стаття про французького політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 18 серпня
- Народились 1908
- Уродженці Безьє
- Померли 30 березня
- Померли 1988
- Померли в Парижі
- Поховані на цвинтарі Пассі
- Члени Французької академії
- Міністри закордонних справ Франції
- Прем'єр-міністри Франції
- Міністри фінансів Франції
- Французькі міністри сільського господарства
- Міністри освіти Франції
- Дипломати Франції
- Міністри юстиції Франції
- Сенатори Франції
- Голови Національних зборів Франції