| Дінодон східний | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Lycodon orientalis Hilgendorf, 1880 | ||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
| Dinodon orientale Dinodon japonicus Ophites orientalis | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Дінодон східний[1] (Lycodon orientalis)[2] — вид змій родини полозових (Colubridae). Один із 81 виду роду вовкозубів (Lycodon)[3]. Поширений у Південно-Східній Азії. Мешканець прибережних річкових та морських ландшафтів.
Інші назви: «вовкозуб східний», «дінодон японський» та «східна непарнозуба змія».
Опис
Загальна довжина сягає 100 см. Міжщелепний щиток зверху слабко помітний. Зіниця вертикально-еліптична. Навколо середини тулуба є 17 лусок. Черевних щитків 199—214, підхвостових — 60—75 пар. Луска в передній половині тулуба гладенька, а в задній є 5—7 середніх рядків луски зі слабко вираженими реберцями.
Забарвлення верхньої сторони тулуба світло-коричнево-сіре або коричнево-червоне з численними великими коричнево-чорними, витягнутими впоперек плямами неправильної форми. які проходять по спині й хвосту. Ці плями досягають черева у передній частині тулуба, а у задній частині тіла вони відокремлені від нього вузькою світлою смужкою. На бічній поверхні проходить по одному рядку дрібніших плям. Верхня поверхня голови чорнувата, без плям, верхньогубні щитки світлі. Черево світлого забарвлення з темними цяточками у середній частині кожного черевного щитка.
Поширення
Мешкає на південних Курильських островах (Росія), в Японії на південь до островів Рюкю[2][4].
Спосіб життя
Полюбляє деревну, чагарникову рослинність по берегах водойм. Активний у сутінках.
Харчується дрібними хребетними, зокрема рибою і пташенятами.
Це яйцекладна змія. Самиця відкладає до 10 яєць.
Примітки
- ↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 169.
- ↑ а б The Reptile Database: Lycodon orientalis
- ↑ The Reptile Database: Lycodon
- ↑ Дінодон східний у Червоному списку МСОП
Література
- Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 138). — ISBN 5-98092-007-2
- Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР / Под ред. А. Г. Банникова. — М. : Мысль, 1971. — 303 с. (с. 213).
- Земноводные и пресмыкающиеся. Энциклопедия природы России / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С. и др. — М. : АБФ, 1998. — 576 с. (с. 484—486). — ISBN 5-87484-066-4
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / Банников А. Г., Даревский И. С., Ищенко В. Г. и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 260—261, 378)
- Орлова В. Ф., Семенов Д. В. Природа России: Жизнь животных. Земноводные и пресмыкающиеся. — М. : Издательство АСТ, 1999. — 480 с. (с. 406—408). — ISBN 5-237-01809-2
- Szczerbak, N.N. 2003. Guide to the Reptiles of the Eastern Palearctic. Krieger, Malabar, FL, 260 pp.
