| село Діброва | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Тер. громада | Тлумацька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040350140070162 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1780 |
| Населення | 171 |
| Площа | 5,754 км² |
| Густота населення | 29,72 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78010 |
| Телефонний код | +380 03479 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°58′19″ пн. ш. 25°5′46″ сх. д. / 48.97194° пн. ш. 25.09611° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78000, Івано-Франківська обл., Івано-Франківського р-н, м. Тлумач, вул. Івана Макуха, 12 |
| Карта | |
  Діброва | |
 Діброва | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Дібро́ва — село в Україні, у Тлумацькій міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Розташоване на автошляху Н18 Тернопіль — Дарахів — Бучач — Монастириська — Нижнів — Тисмениця — Івано-Франківськ.[1]
Історія
Згадується 30 січня 1447 року в книгах галицького суду[2].
Перша письмова згадка про село датована 1780 роком. До 1934 року — у складі гміни Нижнів, у 1934—1939 роках — до об’єднаної сільської ґміни Ніжнюв Тлумацького повіту.
У 1939 році в Діброві мешкало 460 осіб, з них 425 українців-греко-католиків, 30 українців-римокатоликів, 5 поляків[3].
До зруйнування військами Вермахту, що відступали у 1944 році через село проходила залізниця Івано-Франківськ — Бучач — Ярмолинці. Як і мешканці сусіднього Нижнева,[4] мешканці періодично страждають від повеней та паводків на Дністрі.
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР населені пункти Дібровської сільради Тлумацького району перейменовано хутір Панський на хутір Вільний, а хутір Янівський — на хутір Іванів.[5]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Тлумацької міської громади.[6]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тлумацького району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[7].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 171 | 100% |
Примітки
- ↑ Перше село Івано-Франківської області дорогою до Франківська з Тернополя
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.157, №1801 [Архівовано 26 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 93.
- ↑ шоправда, трохи менше
- ↑ «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
|
Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 Населені пункти Тлумацького району | |
|---|---|
| Міста | |
| Смт | |
| Села | Антонівка • Бортники • Братишів • Будзин • Буківна • Бушкалик • Вікняни • Вільне • Гавриляк • Гарасимів • Гончарів • Гончарівка • Гостів • Грабичанка • Гринівці • Грушка • Делева • Діброва • Долина • Жабокруки • Живачів • Жуків • Загір'я • Золота Липа • Ісаків • Колінці • Королівка • Купелів • Кутище • Лиса Гора • Локітка • Луг • Мельники • Мостище • Надорожна • Нижнів • Новосілка • Одаїв • Озеряни • Олеша • Олешів • Олещин • Остриня • Палагичі • Петрилів • Петрів • Підвербці • Попелів • Прибилів • Пужники • Смерклів • Сокирчин • Соколівка • Суходіл • Тарасівка • Хотимир • Яківка |