Діана Бейкер
Народилася	25 лютого 1938(1938-02-25)[3] (86 років) Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Громадянство	США
Діяльність	акторка, кінопродюсерка, телеакторка, кіноакторка
Alma mater	Van Nuys High Schoold
Заклад	Університет Академії Мистецтвd
Роки діяльності	1959 — тепер. час
IMDb	nm0000832
Діана Бейкер у Вікісховищі

Діана Керол Бейкер (англ. Diane Carol Baker; нар. 25 лютого 1938, Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія) — американська акторка та продюсер.

Народилася 25 лютого 1938 року у Голлівуді, Лос-Анджелес, Каліфорнія, в родині торговця автомобілями Клайда Люціуса Бейкера і Дороті Гелен Гаррінгтон, акторки, яка знімалася в ранніх фільмах братів Маркс. Пізніше у неї з'явилися дві молодші сестри, Патриція і Шеріл^[4]. 1956 року по закінченні школи переїхала до Нью-Йорка, де вивчала акторську майстерність у Чарльза Конрада та балет у Ніни Фонарофф.

Підписавши контракт зі студією 20th Century Fox, 1959 року дебютувала на великому екрані у фільмі «Щоденник Анни Франк» Джорджа Стівенса у ролі Марго Франк, старшої сестри головної героїні. Тоді ж знялася у фільмах «Подорож до центру Землі» з Джеймсом Мейсоном та «Найкраще» з Гоуп Ленг і Джоан Кроуфорд. 1963 року знялася у фільмі «Нобелівська премія» з Полом Ньюманом, за який номінувалася на премію Золотий глобус як найкраща акторка другого плану у кінофільмі. Наступного року зіграла у трилерах «Гамівна сорочка» з Джоан Кроуфорд та «Марні» Альфреда Гічкока. 1965 року спільно з Грегорі Пеком зіграла у трилері «Міраж» Едварда Дмитрика. 1966 року номінувалася на премію Еммі Прайм-тайм як найкраща акторка другого плану у драматичному серіалі за роль в епізоді «Успадкувати вітер» серіалу «Зала слави Голлмарка». 1968 року виконала одну з головних ролей у фільмі-катастроіфі «Кракатау, на схід від Яви» Максиміліана Шелла.

Починаючи з 1970-х кар'єра Бейкер йде на спад, і вона, в основному, знімається на телебаченні. 1976 року заснувала власну виробничу студію Artemis Productions, яка вже наступного року випустила телефільм для каналу ABC. 1985 року номінувалася на премію Еммі Прайм-тайм як продюсер у категорії найкращий мінісеріал за «Жіночий характер» (англ. A Woman of Substance) за однойменним романом Барбари Тейлор Бредфорд. На початку 1990-х років повернулася на великий екран, виконавши ролі другого плану у фільмах «Мовчання ягнят» (1991), «Двадцять доларів» (1993), «Мережа» (1995), «Кабельник» (1996), «Мужність під вогнем» (1996) та «Вбивство у Білому домі» (1997). Також помітною стала її роль Блайс Хаус — матері головного героя у серіалі «Доктор Хаус». Викладала акторську майстерність в Academy of Art University у Сан-Франциско^[5][6][7].

Бейкер не була у шлюбі і не має дітей. У різний час зустрічалася з акторами Ворреном Бітті, Гарднером Маккеєм, Френком Ланджеллою, Майклом Лернером та Джоном Саксоном^[8].

Золотий глобус

• 1960 — Номінація на найкращу акторку-новачка (Щоденник Анни Франк).
• 1964 — Номінація на найкращу акторку другого плану у кінофільмі (Нобелівська премія).

Еммі (Прайм-тайм)

• 1966 — Номінація на найкращу акторку другого плану у драматичному серіалі (Зал слави Голлмарка: Успадкувати вітер).
• 1985 — Номінація на найкращий мінісеріал (Жіночій характер).