Дуополія (грец. δύο (два) + грец. πωλεῖν (продавати)) — вид олігополії, ситуація на ринку, за якої пропозиція представлена лише двома виробниками (постачальниками). Через свою простоту це найбільш вивчена форма олігополії.^[1]

Існує дві основні моделі дуополії^[1]:

• Дуополія Курно, в якій припускається що два виробники вважатимуть рівень виробництва одне одного незмінними, і прийматимуть свої рішення відповідно.
• Модель Бертрана, в які при конкуренції, фірми вважають що конкурент не змінить ціну. Коли обидві фірми використовують таку логіку, вони приходять до рівноваги Неша.

1. Наявність лише двох продавців
2. Взаємозалежність: якщо будь-яка фірма вносить зміни в ціну або рекламну схему, інші фірми також повинні дотримуватися цього, щоб залишатися в конкуренції.
3. Наявність елементів монополії: доки продукти диференційовані, фірми користуються певною монопольною владою, оскільки кожен продукт матиме певну кількість лояльних клієнтів.
4. Є дві популярні моделі дуополії, тобто модель Курно і модель Бертрана.

У реальності чисті дуополії майже не існують, але можна знайти приклади квазідуополій (коли існує понад два конкуренти, але всі інші настільки незначні що ними можна знехтувати). Найбільш відомі:

• Intel та AMD на ринку CPU
• Nvidia та AMD на ринку GPU
• Airbus та Boeing на ринку комерційних авіалайнерів
• Android та iOS на ринку мобільних операційних систем
• Visa та MasterCard на ринку платіжних карток

• Монополія
• Двопартійна система

1. ↑ ^{а б} Serrano, R.; Feldman, A. M. (2013). Lesson 13. Duopoly. A Short Course in Intermediate Microeconomics with Calculus (PDF). Cambridge: Cambridge University Press. Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.

Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.