? †Дронтові
Малюнок дронта за описом (Raphus cucullatus)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Голубоподібні (Columbiformes) Родина: Голубові (Columbidae) Підродина: † Дронтові (Raphinae) Wetmore, 1930
Роди/види
† Pezophaps † Pezophaps solitaria † Raphus † Raphus cucullatus
Посилання
Вікісховище: Raphinae Віківиди: Raphidae ITIS: 177060 NCBI: 187131 Fossilworks: 92330

Дронтові (Raphidae) — вимерла підродина птахів ряду голубоподібних. Ці птахи були поширені на території островів Маврикій та Реюньйон.

Існують свідчення, що представники (зокрема дронт) мали масу до 30 кг.

До кінця XVIII століття всі види дронтових були повністю винищені людиною і завезеними ними тваринами.

Дронти були нелітаючими птахами завбільшки з гусака. Припускають, що дорослий птах важив 20-25 кг (для порівняння: маса індика — 12-16 кг), у висоту сягала метра. Лапи дронта з чотирма пальцями нагадували індичі, дзьоб масивний. На відміну від пінгвінів і страусів, дронти не вміли не тільки літати, а й добре плавати або швидко бігати: на островах не було сухопутних хижаків і боятися було нічого. У результаті багатовікової еволюції додо і його побратими поступово втратили крила — на них залишилося всього кілька пір'їн, а хвіст перетворився на маленький чубчик.

Дронти водилися на Маскаренських островах в Індійському океані. Мешкали в лісах, трималися окремими парами. Гніздилися на землі, відкладаючи одне велике біле яйце.

Дронти повністю вимерли з появою на Маскаренських островах європейців — спочатку португальців, а потім голландців. Полювання на дронта стало джерелом поповнення корабельних запасів, на острови були завезені пацюки, свині, кішки і собаки, які поїдали яйця безпорадного птаха. Для полювання на дронта до нього потрібно було просто підійти і вдарити палицею по голові. Оскільки цей птах раніше не мав природних ворогів, він був довірливий. Можливо, саме тому моряки дали йому ім'я «додо» — від простонародного португальського слова doudo (суч. doido, порт. порт. дурний, божевільний)^[1]..

Довгий час маврикійського і родригеського дронтів об'єднували в родину дронтових, так як їх спорідненість з іншими голубами довго залишалося невизначеною. Ці два види також поміщали в окремі монотипічні родини, Raphidae і Pezophapidae, відповідно, згідно з припущенням, що кожний з них розвивався самостійно. Останні остеологічні і молекулярні дані привели до прив'язки дронтових до підродини Raphinae, яке є частиною родини голубових.

Порівняльний аналіз гена цитохрома B і мРНК послідовності 12S, взятих зі стегнової кістки родригеського дронта і передплесна маврикійського дронта, підтвердив їх тісну спорідненість і розміщення в межах родини голубових. Генетичні дані також показали, що гривастий голуб в Південно-Східній Азії є їх найближчим родичем після Goura victoria і Didunculus strigirostris. Наступна кладограма показує близьку спорідненість Pezophaps solitaria в родині голубових, а також клади острівних ендеміків, згідно з Shapiro et al., 2002^[2]

Аналогічна кладограма була опублікована в 2007 році, вона відрізняється перевернутим становищем клад з Goura victoria і Didunculus strigirostris, а також включенням Otidiphaps nobilis і Trugon terrestris. У 2002 році дослідження показало, що дивергенція видів маврикійського і родригеського дронтів відбулася на межі палеогену — неогену. Маскаренські острови (Маврикій, Реюньйон і Родригес) є островами вулканічного походження і мають віку менше 10 мільйонів років, тому предки дронта, швидше за все, вміли довго літати після відділення від свого родоводу. Відсутність травоїдних ссавців, які могли б конкурувати з дронтовими за ресурси на цих островах, дозволило родригеському і маврикійському дронтам досягти великих розмірів. ДНК, узята в Оксфорді з опудала дронта, опинилася в поганому стані, і не використовувалася в дослідженнях викопних решток, тому дані про розмір птахів ще потребують незалежної перевірки.

Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.