Драґо | |
---|---|
Народився | 14 століття невідомо |
Помер | 31 грудня 1400[1] |
Країна | Угорщина |
Діяльність | аристократ, політик |
Титул | барон і граф[d] |
Посада | граф Секеїd, Ішпан[2], Ішпан[2] і Ішпан[3] |
Партія | політик до появи політичних партійd |
Рід | Драгошовичі |
Батько | Сас з Молдавії[4][5][1] |
Діти | Георгій Драґфіd |
Драґо — князь Мармарощини (1365 - після 1395), граф Секеї (1387-1390). Син Господаря Молдавії Саса.
Життєпис
До часу занепаду королівства Русі, Молдавські землі називались Русо-Влахія і входили до складу Руського королівства.
У першого князя (господаря) Молдови Драгоша I було двоє синів: Сас, господар Молдови і Ґула (Джула) з Джулешти, князь Мармарощини.
У князя (господаря) Саса було четверо синів: Балк, Драґо, Драгомир і Степан.
Балк був обраний воєводою Молдови в 1363 році після смерті свого батька Саса. Того ж року Богдан, повсталий воєвода Марамороського повіту, окупував Молдову і проголосив себе господарем держави. Князь Балк, Драґо, разом з іншими братами, прагнув повернути владу й звернувся за допомогою до Угорського короля. Людовік I послав проти Богдана I військо, але той розгромив експедицію, надіслану Людовіком, і Балку та Драґо довелося повернутися до Мармарощини та Закарпаття.
Балк і Драґо стали князями (воєводами) Мармарощини з 1365 року. Заснували православний монастир в Пері.
Був графом Секелів з 1387 до 1390 р.
Востаннє в документах згадується 1395 року, в рік смерті князя Балка.
Драґо є родоначальником шляхетної родини Драґфи з Бельтюг (Drágffy, Drágffy de Béltek або Bélteki Drágffy).
Примітки
- ↑ а б в http://genealogy.euweb.cz/hung/dragfi.html
- ↑ а б Pál E. Magyarország világi archontológiája 1301-1457 — MTA Történettudományi Intézete, História, 1996. — С. 179.
- ↑ Pál E. Magyarország világi archontológiája 1301-1457 — MTA Történettudományi Intézete, História, 1996. — С. 221.
- ↑ Filipașcu A., Piso-Filipascu L., Pop I. Patronime maramureșene : genealogia familiei de Dolha și Petrova — 2003. — ISBN 978-973-24-0957-2
- ↑ Filipașcu A., Piso-Filipascu L., Tomoiagă L. Enciclopedia familiilor nobile maramureşene de origine română — ISBN 978-606-711-318-1
Джерела
- Joódy Pál - Cercetarea calitắții de nobil in comitatul Maramures. Anii 1749-1769, Editura societắții culturale Pro Maramures "Dragos Vodắ", Cluj-Napoca, 2003
- Prof. Alexandru Filipascu de Dolha si Petrova - Istoria Maramuresului, Editura "Gutinul" Baia Mare, 1997.
- Wyrostek, Ludwik - Rod Dragow-Sasow na Wegrzech i Rusi Halickiej. RTH t. XI/1931-1932.