| Дора Яремче | ||||
 Присілок Дора з вершини гори Маковиця | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 48°28′53″ пн. ш. 24°35′13″ сх. д. / 48.48139° пн. ш. 24.58694° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Адмінодиниця | Яремче | |||
| Поштовий індекс | 78500 | |||
| Телефонний код | +380-3434 | |||
| Головні вулиці | Свободи, Чорновола, Кам'янка | |||
| Заклади освіти та культури |
Яремчанський ліцей №2 | |||
| Транспорт | ||||
| Залізнична інфраструктура | Дора (зупинний пункт) | |||
| Карта | ||||
| ||||
 Дора у Вікісховищі | ||||
До́ра — колишнє давнє село, розташоване поблизу міста Яремче (нині входить до його складу)[1].
Географічне положення
На північ від Дори розташоване заповідне урочище «Дебриця», на північний захід — пам'ятка природи Білий Камінь.
Найближча повноцінна залізнична станція — Яремче, але в Дорі є і власна зупинка Дора, де зупиняються лише приміські поїзди.
Назва
Дослідник Гуцульщини Б. Лещук висуває версію виробничого походження топоніма «дора» — від терміна «дор», «дори», себто місця розчищені під ріллю: корчування — дорування кущів, пнів.
Інша версія — при розширенні римської імперії багато парамілітарних (для охорони римських кордонів) поселень в Європі мали назву Дора.
Історія
У 1894 році через село прокладено залізничну колію (зі станцією) із Станиславова на Вороненку і далі на Закарпаття.
Мешканці села до кінця 1952 року зі зброєю в руках чинили спротив московським окупантам[2].
Церква чуда Святого Архистратига Михаїла
В Дорі розташована давня (датована XVII століттям та розширена у 1844 році) греко-католицька церква чуда Святого Архистратига Михаїла. Церква дерев'яна, хрестоподібна в плані, побудована в гуцульському стилі. В інтер'єрі храму збереглися первинні не замальовані розписи царських і бокових (дияконських) воріт, а також сцени мук Святої великомучениці Варвари на правому бічному престолі. Розписи іконостаса (пророчий, апостольський ряди) зроблені в XIX столітті, яким датована також частина ікон в церкві[3][4][5]
Відомі люди
Народилися
- Юстин Бойко (нар. 1977) — український релігійний діяч, ієромонах-студит, письменник, блогер, доктор богослов'я (2012);
- Степан Ганушевський (1917—1996) — український бандурист;
- Василь Баюрак (1722—1754) — лідер повстання в 1745—1754 роках, прибічник Олекси Довбуша;
- Василь Івасюк (нар. 1960) — правлячий архиєрей Коломийської єпархії УГКЦ.
- Теодор Мартинюк (нар. 1974) — єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський УГКЦ;
- Михайло Косило (1932—2000) — український греко-католицький священник, радянський політв'язень, ректор підпільної духовної семінарії Української греко-католицької церкви, Генеральний Вікарій Буковини[6];
- Василь Семенюк (нар. 1949) — архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ. Магістр богослов'я (1997).
Мешкали, працювали
- Блаженний мученик о. Антоній Казновський (1878—1959) — священник УГКЦ, громадський діяч, репресований, помер у радянській тюрмі.
Галерея
-
Церква святого пророка Іллі. Вигляд зсередини -
Церква святого пророка Іллі. Фрагмент дерев'яного іконостасу -
Монастир святого Андрія -
Город Мучеників з погруддями ієрархів УГКЦ в монастирі святого Андрія -
Церква Чудо архістратига Михаїла -
Закам’янілий відбиток лапи прадавнього хижака на кам'яній могилі -
![Залишки саркофага та храму кельтів[джерело?]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/16/Stone3.JPG/120px-Stone3.JPG)
Залишки саркофага та храму кельтів[джерело?] -
![Дорожній маркер кельтів, що вказує на володіння правителя кельтів[джерело?]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Stone1_4.JPG/120px-Stone1_4.JPG)
Дорожній маркер кельтів, що вказує на володіння правителя кельтів[джерело?] -
Камінь для подрібнення або для плавлення металу -
Камінь з отворами для з'єднання конструкції (поганського храму)
![Залишки саркофага та храму кельтів[джерело?]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Stone3.JPG)
![Дорожній маркер кельтів, що вказує на володіння правителя кельтів[джерело?]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Stone1_4.JPG)
Див. також
Примітки
- ↑ Дора, Яремче, Івано-Франківська область
- ↑ Яворський Ю. Криївки УПА в с. Дора [Архівовано 7 вересня 2018 у Wayback Machine.] / Ю. Яворський // Краєзнавець Прикарпаття. — 2008. — № 12. — С. 14—15
- ↑ Яремче (Дора), Яремчанська міська рада, Івано-Франківська обл. Церква Чуда Св. Архистратига Михаїла, XVII ст. derev.org.ua. Дерев'яні храми України. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 13 березня 2021.
- ↑ Церква святого Михайла. map.ugcc.ua. Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ Івано-Франківська область, Надвірнянський р-н, м. Яремче (передмістя Дора). Церква Чуда св. Архистратига Михаїла у Хонах, XVII століття. parafia.org.ua. Українська Церковна Архітектура. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 13 березня 2021.
- ↑ На Івано-Франківщині віднайшли закинутий будинок, де діяло підпілля УГКЦ. galinfo.com.ua. Агенція інформації та аналітики «ГалІнфо». 12 квітня 2018. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 19 грудня 2021.
Джерела
- Яремче-Дора. Церква Чуда Св. Архистратига Михаїла (1844). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- Dora // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 121. (пол.)
Посилання
- Карпатский национальный природный парк. История и достопримечательности населенных пунктов на территории парка. nezabarom.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 19 грудня 2021.
- Церква Чуда св. Архистратига Михаїла (м. Яремче). karpatskyi-park.in.ua. Карпатський національний природний парк. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- Rome limes in Carpathian (фільм про археологічні знахідки в Дорі). youtube.com. YouTube. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- Скеля Білий Камінь в с. Дора, біля Яремче. youtube.com. YouTube. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
