Домінік Грушовський Dominik Hrušovský
3-й Апостольський Нунцій в Білорусі
15 квітня 1996 — 28 липня 2001
Церква:	Католицька церква
Попередник:	Архієпископ Агостіно Маркетто
Наступник:	Архієпископ Іван Юркович
Альма-матер:	Папський Латеранський університет
Діяльність:	католицький священник, архієпископ, нунцій, католицький єпископ
Народження:	1 червня 1926(1926-06-01) Маня (округ Нове Замки), Нове Замки, Словаччина
Смерть:	27 липня 2016(2016-07-27) (90 років) Нітра, Словаччина
Священство:	23 грудня 1950
Єп. хіротонія:	6 січня 1983
Нагороди:
Домінік Грушовський у Вікісховищі

Домінік Грушовський (словац. Dominik Hrušovský; 1 червня 1926, село Велька Мання, Чехословаччина — 27 липня 2016, Нітра, Словаччина) — словацький прелат і ватиканський дипломат.

У 1945 закінчив Трнавську семінарію. Навчався на богословському факультеті в Братиславі. У 1946 його, як обдарованого студента, направили у Папський Латеранський університет в Римі.

Отримав вчені ступені бакалавра філософії і магістра богослов'я.

23 грудня 1950 в кафедральному соборі Святого Іоана Хрестителя на Латеранському пагорбі в Римі був висвячений на священика Трнавської єпархії.

Здійснював пастирське служіння в Північній Італії, спочатку в якості священика, а потім як адміністратор парафії в єпархії Беллуно. У 1953 став священиком в Доломітових Альпах.

Після двох років роботи Священної Конгрегації у справах семінарій та університетів призначений професором філософії і догматики в папській семінарії в Вітербо, де він працював в 1955—1959. У 1962—1966 — член словацької католицької місії в Парижі.

З 1966 працював у словацькому інституті святих Кирила і Мефодія в Римі, а з 1 березня 1973 по 31 грудня 1992 був його ректором. З грудня 1970 — Капелан Його Святості. З 1975 — повірений у справах Святого Престолу по духовному обслуговуванню для словацьких католиків за кордоном. З 1976 року — Почесний прелат Його Святості.

18 грудня 1982 возведений у сан титулярного єпископа Тубіа (Tubiensis). 6 січня 1983 возведений в єпископа Іваном Павлом II у соборі Святого Петра в Ватикані. З 17 грудня 1992 — єпископ-помічник Братиславсько-Трнавської архиєпархії (Словаччина) і Генеральний секретар Єпископської конференції Словаччини.

15 квітня 1996 вступив на дипломатичну службу Святого Престолу і був призначений Апостольським нунцієм в Республіці Білорусь і хіротонізований в сан архієпископа Тубії. Вірчі грамоти вручив 22 травня 1996.

8 жовтня 2001 залишив посаду нунція і закінчив дипломатичну службу у зв'язку з виходом на пенсію; переїхав до Ватикану.

З 29 жовтня 2001 — радник відділу з відносин з державами світу Державного секретаріату Святого Престолу. З 20 грудня 2001 — член Папської комітету з міжнародних євхаристійних конгресів.

У 2007 році повернувся у Словаччину й оселився в місті Маня, на південному заході країни.

Помер 27 липня 2016, в місті Нітра, Словаччина^[2].

Після утворення Всесвітнього конгресу словаків був членом відділу по зв'язках із словаками за межами Словаччини і з 1973 був головою релігійного відділу Всесвітнього конгресу словаків.

• Орден Людовита Штура 1 ступеня (Словаччина, 31 серпня 1996)^[3]
• Кавалер ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (Італія, 27 грудня 1998)^[4]
• Почесний доктор Католицького університету в Ружомберку (Словаччина, 2009)^[5]

• Біографія на сайті catholic-hierarchy.org [Архівовано 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
• Біографія на сайті Апостольської нунціатури в Республіці Білорусь [Архівовано 14 липня 2011 у Wayback Machine.]
• Arcibiskup D. Hrušovský si pripomína výročie vysviacky [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](словац.)
• Біографія на сайті Католицького університету Ружомберока(словац.)