 | Частина інформації в цій статті застаріла. |
| село Доброполе | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Бучацька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060070080017678 
|
| Облікова картка | Доброполе |
| Основні дані | |
| Населення | 617 |
| Територія | 3.170 км² |
| Густота населення | 194.64 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48410 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| День села | 20 січня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°11′43″ пн. ш. 25°25′34″ сх. д. / 49.19528° пн. ш. 25.42611° сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Бучач |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48400, Тернопільська обл., Чортківський р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1 |
| Староста | Дрозд Зіновій Андрійович |
| Карта | |
  Доброполе | |
 Доброполе | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Добропо́ле — село в Україні, у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої сільради, якій підпорядковане с. Матеушівка. До села приєднано хутори Гайдайка, Загребельки, Михайполе.
Географія
Розташоване на півночі району поблизу автошляху Н18 Тернопіль — Івано-Франківськ.
Із джерел на схід від села бере початок притока Стрипи річка Вільховець.
Історія
Перша писемна згадка датується 1785 роком.
Місцеві парафіяни УГКЦ за часів Австро-Угорщини належали до парафії в Зарваниці.[1]
19 серпня 2014 року на г. Баба (Вежа) посвячено хрест у пам'ять про загиблих у зоні АТО і Героїв Небесної Сотні
23 липня 2015 освячено фігуру Матері Божої у центрі села.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бучацької міської громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[3].
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[4].
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610148, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 404 виборці, явка 65,84%, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 26,42%, за «Слугу народу» — 20,00%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 13,96%.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 54,30%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 10,16%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 8,98%[6].
Населення
У 2003 році в селі проживало 604 особи.
Прізвища мешканців села: Андріїшин,Бартіх, Василишин, Винницький, Гайдуцький, Гінка, Горішній, Городицький, Гошівський, Гребенчук, Денека, Добрянський, Домброва, Дрозд, Дурдела, Єднак, Замороз, Зрадовський, Качмар, Клочан, Козак, Котовський, Кохановський, Кульчицький, Кущак, Лашкевич, Лебедович, Лисий, Малиновський, Микицький, Митко, Монастирський, Морозовський, Нановський, Олексевич, Онишкевич, Пашко, Пилипчук, Попіль, Простий, Равська, Рожко, Сорока, Судин, Табас, Хабурський, Цибульський, Чайківський, Чайковський.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 614 | 99.51% |
| російська | 3 | 0.49% |
| Усього | 617 | 100% |
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.
Пам'ятки
- церква святого Івана Хрестителя (1992 р., мурована),
- костел (реставрований 1991 р.),
- насипано могилу УСС (1991),
- пам'ятник воїнам-односельцям[d], полеглим у німецько-радянській війні (1967)
- поселення Доброполе IV[d], Доброполе VIII[d], Доброполе V[d], Доброполе VІ[d]
- курган Доброполе VII[d]
Персоналії
Народилися
- батьки релігійного діяча, богослова о. Йосифа Андріїшина[8].
- о. Василь Борис Ваврик ЧСВВ — український релігійний діяч[9][10].
- Іван Витвицький — секретар Митрополичої консисторії у Львові, український громадський діяч в США, багатолітній секретар Відділу "Товариства за Патріярхальний Устрій Української Католицької Церкви".[11]
- о. Іван Гордієвський — український греко-католицький священник, громадський діяч, благодійник, учасник українських визвольних змагань, настоятель катедри у Станиславові[12].
- Микола Козак — український учитель, краєзнавець.[13].
- Іван Лисий (06.07.1975-03.03.2023)
- Василь Цибульський (03.02.1972-29.08.2024)
Пов'язані зі селом
- Юзеф Анчарський — польський релігійний діяч РКЦ, теолог, публіцист.
Галерея
-
Церква Івана Хрестителя -
Костел -
Статуя Божої Матері -
Пам'ятний знак в честь вояків УПА. -
Автобусна зупинка
Примітки
- ↑ Zarwanica (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 428. (пол.) — S. 428. (пол.)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Барна В. Андріїшин Йосиф // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 38—39. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Волинський Б. Ваврик Василь-Борис // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 216. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Волинський Б. Ваврик Василь-Борис [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — С. 8. — ISBN 966-02-3354-X.
- ↑ Посмертна згадка /бл. п. Іван Витвицький/. Патріярхат (Українська) . Процитовано 8 грудня 2023 року.
- ↑ Гуцал П. Гордієвський Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 158. — ISBN 978-966-528-318-8.
- ↑ Василечко М. Козак Микола Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 291. — ISBN 978-966-528-318-8.
Література
- Строцень Б., Уніят В., Чайківський Ю. Доброполе // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 604. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Чайківський Ю., Яворський Г. Доброполе // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 512. — ISBN 966-528-197-6.
- Доброполе з Матеушівкою [Текст] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 510-511.
- Dobropole (z Mateuszówką) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 76. (пол.) — S. 76. (пол.)
Посилання
- «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |