Добролежа Анатолій Тимофійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 10 грудня 1930 Скопіївка, Добровеличківський район, Українська СРР, СРСР | |||
Смерть | 10 березня 2009 (78 років) | |||
Київ, Україна | ||||
Країна | СРСР Україна | |||
Навчання | Одеське художнє училище (1957) і Всеросійський державний інститут кінематографії (1963) | |||
Діяльність | графік, художник-постановник | |||
Вчитель | Мучник Леонід Овсійович, Ацманчук Олександр Павлович, Богородський Федір Семенович, М'ясников Геннадій Олексійовичd і Пименов Юрій Івановичd | |||
Працівник | Кіностудія ім. О. Довженка | |||
Член | Національна спілка кінематографістів України і Спілка радянських художників України | |||
Брати, сестри | Микола Добролежа | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Анато́лій Тимофі́йович Доброле́жа (10 грудня 1930, Скопіївка — 10 березня 2009, Київ) — український художник кіно, художник-постановник, ілюстратор. Член Спілки кінематографістів України (1965), Спілки радянських художників України (1967). Заслужений діяч мистецтв України (2003)[1]. Брат художника Миколи Добролежі.
Життєпис
Народився 10 грудня 1930 року в селі Скопіївці (нині Новоукраїнський район Кіровоградської області, Україна) у багатодітній заможній селянській сім'ї. 1957 року закінчив Одеське художнє училище де навчався у Леоніда Мучника, Олександра Ацманчука. Дипломна робота — картина «Вшанування Петра Ілліча Чайковського в Одеській опері» (олія, Музей Одеського художнього училища). Протягом 1957—1963 років навчався на художньому фаультеті Всесоюзного державного інституту кінематографії, був учнем Федора Богородського, Геннадія Мясникова, Юрія Пименова. Дипломна робота — ескізи декорацій і розкадровки до сценарію «Відкриття Антарктиди» (темпера, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України)[2].
З 1963 року працював художником-постановником на Київській кіностудії імені Олександра Довженка. Одночасно у 1960–1970-х роках ілюстратрував журнал «Україна». Мешкав у Києві в будинку на вулиці Затонського, № 21А, квартира № 126 та у будинку на проспекті Радянської України, № 20В, квартира № 490[3]. Помер у Києві 10 березня 2009 року.
Творчість
Працював у галузях кіно-декораційного мистецтва та книжкової графіки.
Оформив понад 40 книг, зокрема:
- «Балет „Мідний вершник“. Одеська опера» (1957);
- «Чорний хрест» (1961) та «Вулиця без світанку» (1967) Юрія Усиченка;
- «Северин Наливайко» Миколи Вінграновського (Київ, 1996).
Автор публікації «Микола Вінграновський у спогадах, листах і кіно» // «Вітчизна», 2006, № 9–10[4].
Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1958 року[2]. Учасник художньої виставки в Парижі у 2003 році.
Роботи художника крім названих музеїв, зберігаються в Музеї Київської кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка[2], Кіровоградському обласному художньому музеї (близько 250 творів)[5].
Фільмографія
Оформив художні фільми:
- «Шарф коханої» (1955, асистент художника)[2]
- «Закон Антарктиди» (1963)
- «Ракети не повинні злетіти» (1964)
- «Звірте свої годинники» (1965)
- «До міста прийшло лихо» (1965)
- «У пастці» (1967)
- «Дитина» (1968)
- «Дума про Британку» (1969)
- «Комісари» (1970)
- «Сеспель» (1971)
- «Ні дня без пригод» (1972)
- «Тихі береги» (1972)
- «Ефект Ромашкіна» (1973)
- «Анна і Командор» (1974)
- «Особисте життя» (1974)
- «Шлях до Софії» («Шлях до Софії») (1978)
- «Спокута чужих гріхів» (1978)
- «Біла тінь» (1979)
- «Овід» (1980)
- «Вир» (1983)
- «Климко» (1983)
- «Канкан в Англійському парку» (1984)
- «Крижані квіти» (1986)
- «Небилиці про Івана» (1989)
- «Провінційний анекдот» (1990)
- «Поїзди без усмішок»/«Вихід № 19» (1990)
- «Особиста зброя» (1991)
Науково-популярні кінострічки:
- «Тарас Шевченко. Заповіт» (1992)
- «Чигирин — столиця гетьмана Богдана Хмельницького» (1993)
- «Батурин — столиця гетьмана Івана Мазепи» (1993)
- «Галич — столиця князя Данила Галицького» (1993)
- «Гетьман Сагайдачний» (1994)
Примітки
- ↑ Указ Президента України від 10 вересня 2003 року № 1011/2003 «Про відзначення державними нагородами України діячів кіномистецтва»
- ↑ а б в г Художники народов СССР, 1976, с. 413, Т. 3.
- ↑ Добролежа Анатолій Тимофійович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 44.
- ↑ Анатолій Добролежа. «Микола Вінграновський у спогадах, листах і кіно» / «Вітчизна», 2006, № 9–10.
- ↑ Добролежа Анатолій Тимофійович / Обласна універсальна наукова бібліотека імені Дмитра Чижевського.
Література
- Добролежа Анатолій Тимофійович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 140.;
- Добролежа Анатолій Тимофійович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Добролежа, Анатолий Тимофеевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1976. — Т. 3 (Георгадзе—Елгин). — С. 413. (рос.);
- Н. Харчук. Добролежа Анатолій Тимофійович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 211 . — ISBN 5-88500-071-9.;
- М. Г. Лабінський. Добролежа Анатолій Тимофійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
- Народились 10 грудня
- Народились 1930
- Уродженці Добровеличківського району
- Померли 10 березня
- Померли 2009
- Померли в Києві
- Випускники Одеського художнього училища
- Випускники ВДІК
- Працівники Кіностудії ім. Довженка
- Члени Національної спілки кінематографістів України
- Члени Національної спілки художників України
- Заслужені діячі мистецтв України
- Художники кіно XX століття
- Радянські художники-постановники
- Українські художники-постановники
- Українські художники кіно
- Художники кіно СРСР
- Українські ілюстратори
- Ілюстратори СРСР
- Художники Києва
- Українські мемуаристи
- Холодна Балка (Одеський район)