Дністровська ГЕС | |
---|---|
48°35′36″ пн. ш. 27°27′18″ сх. д. / 48.59333333° пн. ш. 27.455° сх. д. | |
Країна | Україна |
Стан | Активна |
Річка | Дністер |
Каскад | Дністровський каскад |
Початок будівництва | 1973 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1981-1983 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 702 МВт |
Середнє річне виробництво | 865 млн кВт·год |
Тип ГЕС | греблево-руслова |
Характеристики обладнання | |
Потужність гідроагрегатів | 6х117 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | кам'яно-земляна, бетонна водозливна |
Висота греблі | 100 м |
Довжина греблі | 1082 м |
Шлюз | немає |
ЛЕП | 330/110 кВ |
Власник | Укргідроенерго |
Мапа | |
Дністровська ГЕС у Вікісховищі |
Дністро́вська ГЕС — одна з гідроелектростанцій на Дністрі (південний захід України).
Основні параметри
Унікальна за комплексним призначенням, конструктивними особливостями, компонувальними рішеннями, складом і конструкцією обладнання.
Генеральним проєктувальником є ПРАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» — найбільша в Україні інжинірингова компанія в сфері гідроенергетичного і водогосподарського будівництва.
Дністровська ГЕС розташована на південному заході України на р. Дністер. Основною особливістю споруд Дністровської ГЕС є будівля руслового типу, що сприймає відносно високий напір (до 55м) з водозливами над машинним залом — це дозволило відмовитись від будівництва окремої водозливної греблі.
Греблею Дністровської ГЕС створено водосховище, максимальна глибина якого складає 54 м. Воно дозволяє здійснювати сезонне регулювання стоку Дністра.
Основними завданнями Дністровського водосховища є забезпечення компенсуючими попусками водопостачання, зрошення земель, боротьба з повенями та вироблення електроенергії.
На правому березі річки, разом з будівництвом ГЕС, збудовано місто енергетиків — Новодністровськ.
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2020) |
Історія
Будівництво Дністровської ГЕС почалося в 1973 році. 29 липня 1977 будівельники Дністровської ГЕС змінили русло річки поблизу селища Новодністровськ. Операція пройшла успішно і зайняла 1 годину 10 хвилин. В 1981 введено в експлуатацію два перших гідроагрегати ГЕС установленою потужністю по 117 МВт кожний, а в 1983 році гідростанція досягла своєї повної встановленої потужності — 702 МВт[1][2].
Технічні характеристики
Споруди Дністровської ГЕС розташовані на відстані 678 км від гирла Дністра. Гребля ГЕС створила водосховище довжиною 194 км з площею дзеркала 142 км² та об'ємом 3,0 млрд м³, у тому числі корисним — 2,0 млрд м³. Максимальна глибина водосховища — 124 м. Водосховище дозволяє здійснювати сезонне регулювання стоку Дністра з переходом на багатолітнє і забезпечити зрошення 500 тис. га орних земель. Крім того, вже 25 років населені пункти Молдови і України, розташовані на берегах Дністра від ГЕС до Чорного моря, не страждають від руйнівних дій паводків і весняних льодових заторів.[джерело?]
Сучасний стан
Будівля ГЕС-1 є русловою, сполученою, водозливного типу, має відкритий водозлив розміщений над машинним залом. Вона складається з трьох двохагрегатних секцій, кожна шириною 51 м і довжиною 75 м. Висота будівлі — 80 м. Ширина кожного з двох вхідних та вихідних отворів проточної частини турбін 7.5 м. Щитова стінка верхнього б'єфа обслуговується двома козловими кранами вантажопідйомністю 2 х 200 тс, нижнього б'єфа- мостовим краном вантажопідйомністю 2 х 30 тс[3].
При форсованому підпірному рівні через водозлив і працюючі агрегати ГЕС скидається розрахункова витрата 13260 м3 /с (0.01 % забезпеченості)
В 1997 році розпочато реконструкцію основного обладнання і гідротехнічних споруд ГЕС, в процесі реконструкції: встановлено шість елегазових генераторних вимикачів з номінальним струмом відключення 100 кА в схемі розподільчого пристрою генераторної напруги 13.8кВ та два високовольтних елегазових вимикачі (виробництва французької фірми «ALSTOM») на напругу 330кВ в мережі під'єднання головних трансформаторів Бл.№ 2 та Бл.№ 3;
виконана заміна обладнання схем автоматики, захисту і сигналізації гідроагрегатів та верхнього рівня управління ГЕС системами на базі мікропроцесорної техніки виробництва фірми «CEGELEC». На всіх шести гідроагрегатах впроваджена система діагностики і контролю температурного та вібраційного стану опорних вузлів турбіни та гідрогенератора, що дозволяє оперативно виявити і в автоматичному режимі локалізувати порушення динамічного стану конструкцій гідроагрегату.
В 2007 році розпочалась реалізація II черги реконструкції Дністровської ГЕС.
Передбачено проведення реконструкції всіх гідроагрегатів у необхідному обсязі.
Виконано реконструкцію основного і допоміжного електротехнічного обладнання ГЕС та ВРУ-330/110 кВ:
- впроваджено сучасні цифрові тиристорні системи збудження 6-ти генераторів;
- замінено електрогідравлічні регулятори швидкості на всіх 6-ти гідроагрегатах новими цифровими регуляторами швидкості;
- замінено систему управління гідроагрегатів Дністровської ГЕС;
- встановлено елегазові вимикачі 35, 110 та 330 кВ, трансформатори напруги 110 та 330 кВ, трансформатори струму 35, 330 кВ, ОПН 35, 110, 330 кВ;
- замінено обладнання блочних щитів власних потреб 0,4 кВ 1Н, 2Н, 3Н разом із трансформаторами та збірками;
- замінено обладнання КРУ-10 кВ, ЗРУ-10 кВ, щитів постійного струму і акумуляторних батарей;
- замінено високовольтні вводи на блочних трансформаторах Т-1, Т-2 та АТ-2 з відновленням ізоляційних властивостей масла трансформаторів з шеф-монтажем та визначенням залишкового ресурсу трансформаторів;
- замінено на цифрову апаратуру протиаварійної автоматики та релейного захисту ПЛ-330кВ; резервних захистів та ПРВВ блоків № 1,2,3; резервних захистів генераторів Г1-Г6;
Проводиться реконструкція гідромеханічного обладнання та гідротехнічних споруд.
Впроваджено автоматизовану систему контролю за станом споруд та обладнання.
Основними завданнями реконструкції є продовження терміну експлуатації основного обладнання, підвищення його експлуатаційної надійності, поліпшення якості виробництва електроенергії, виконання сучасних вимог охорони навколишнього середовища, покращення екологічних параметрів, створення сучасних умов праці у відповідності з чинними нормативними документами.
Російсько-українська війна
Вранці 31 жовтня 2022 року російські загарбники завдали масованого ракетного удару по об'єктах критичної інфраструктури в Україні. Зокрема, було зафіксовано влучення ракети на території Дністровської ГЕС[4].
Під час атаки на ГЕС російські крилаті ракети порушили повітряний простір Молдови[5]. Уламки однієї збитої ракети впали в Молдовському селі Наславча, в багатьох будинках вибило вікна. Того ж дня Міністерство закордонних справ Молдови викликало російського посла й оголосило одного співробітника персоною нон ґрата. Також російському послу було повідомлено, що удари по енергетичній системі України даються взнаки і в Молдові[6].
Екологія
Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2017) |
Індустріальний туризм
Як найвища (понад 100 метрів) і наймасштабніша ГЕС в Європі є привабливим об'єктом індустріального туризму в Україні.
Див. також
Примітки
- ↑ Дністровська ГЕС. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
- ↑ Вощинський, К.В. (2008). Дністровська ГЕС: Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 28 травня 2021.
- ↑ [1] [Архівовано 5 травня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Тероризм чистої води. Росія завдала ударів по трьох українських ГЕС. Тексти. 31 жовтня 2022. Архів оригіналу за 31 жовтня 2022. Процитовано 31 жовтня 2022.
- ↑ рф використала повітряний простір Молдови для атаки по Україні – Ігнат. Укрінформ. 31 жовтня 2022.
- ↑ Кишинів висилає дипломата РФ після падіння російської ракети на територію Молдови. Європейська Правда. 31 жовтня 2022.
Джерела
Посилання
- Електростанції за алфавітом
- Дністер
- Дністровські ГЕС
- Підприємства Чернівецької області
- Підприємства, засновані 1973
- 1973 в Україні
- Індустріальний туризм
- Зона затоплення Дністровського водосховища
- Дністровське водосховище
- Критична інфраструктура, пошкоджена чи знищена в ході російського вторгнення в Україну (2022)