Длигач Лев Михайлович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 15 (28) лютого 1904[1] ![]() Київ, Російська імперія ![]() | |||
Помер | 30 вересня 1949 (45 років) ![]() Москва, СРСР ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() ![]() | |||
Діяльність | перекладач, письменник, поет ![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Лев Михайлович Дли́гач (15 лютого (28 лютого) 1904, Київ — 30 вересня 1949, Москва) — поет і перекладач.
Отримав середню освіту. Учасник другої світової війни. Писав російською мовою. Автор книг для дітей «Пожар Кошкиного дома» (1927), «Автобус № 6», «Жилище», «Лес» (усі — 1928), «Обед готов», «Осень», «Загадки», «Я умница-разумница» (усі — 1929; усі — Київ), збірки поем і віршів «Шестое чувство» (1936), книги «Черноморские песни и повести» (1942; обидві — Москва). Переклав російською низку поезій Тараса Шевченка («Вітре буйний, вітре буйний!», «Чигирине, Чигирине», «Не спалося, а ніч, як море», «Добро, у кого є господа», «Швачка»), Івана Франка, Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського, Павла Усенка та інших українських письменників. Окремі твори Л. Длигача переклав українською М. Дубовик.
Примітки
Джерела
- І. Д. Бажинов Лев Длигач // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Народились 28 лютого
- Народились 1904
- Уродженці Києва
- Померли 30 вересня
- Померли 1949
- Померли в Москві
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «За оборону Кавказу»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Перекладачі
- Українські російськомовні письменники