Дитячий майданчик

Дитя́чий майда́нчик — спеціально обладнане місце в саду, парку для ігор дітей^[1]. Обладнаний пісочницями, тіньовими грибками, гойдалками, драбинками, гірками тощо. Територія, на якій розташовані елементи дитячого вуличного ігрового обладнання з метою організації змістовного дозвілля.

Початком історії дитячих майданчиків вважають створення в 1583 році парку «Бакен» у Данії^[2] У 1830 р. дитячий майданчик був представлений на однойменній картині швейцарського художника Жака-Лорана Агаса. У Німеччині останньої третини ХІХ ст. на зміну індивідуальному, аристократичному вихованню прийшли демократичні, гігієнічні та «гуманні» дитячі заклади, при них і з’являються перші «закриті» дитячі майданчики для ігор з тренажерами.^[3]

Перший «відкритий» дитячий майданчик був побудований у парку Манчестера у Англії в 1859 р. (рис. А.2.3:4),^[4] а у 1887 р. відкривається перший дитячий майданчик у США (Сан-Франциско), в 1897 — в Японії, згодом — в інших країнах^[2].З 1906 р. дитячі майданчики з’являються в Російській імперії, їхнім поширенням займалася організація «Дитяча праця і відпочинок»^[2]. На українських землях стихійні дитячі майданчики влаштовувались при ярмарках минулих століть.

В Україні дитячі майданчики були відкриті для дітей до кінця березня 2020. З 22 березня в Києві, а з 2 квітня по всій Україні користування дитячими майданчиками було заборонено через пандемію COVID-19.^[5]