Димітріос Каллергіс | |
---|---|
грец. Δημήτριος Καλλέργης | |
Народився | 1803[1][2][3] Крит, Османська імперія[1] |
Помер | 24 квітня (6 травня) 1867 Афіни, Греція |
Поховання | Перше афінське кладовище |
Країна | Греція |
Діяльність | політик, дипломат, військовослужбовець |
Alma mater | Факультет медицини, Парижd |
Знання мов | новогрецька |
Посада | міністр закордонних справ Греції, Minister of Military Affairs of Greeced, ambassador of Greece to Franced і ambassador of Greece to the United Statesd |
Військове звання | генерал |
Діти | Karlotta Kallergid |
Автограф | |
Димі́тріос Калле́ргіс (грец. Δημήτριος Καλλέργης 1803, Острів Крит, Османська імперія — 24 квітня 1867, Афіни, Греція) — грецький генерал і політичний діяч.
Біографія
Отримав виховання у Санкт-Петербурзі, потім вивчав у Відні медицину.
З початком Грецької війни за незалежність Калле́ргіс вирушив у Грецію і хоробро бився під командуванням Георгіоса Караїскакіса.
Пізніше був ад'ютантом президента Іоанна Каподістрії. Як командувач одного з кавалерійських загонів в Афінах він сприяв мирній революції у вересні 1843 року (повстання 3 вересня), проте у 1845 році, після зміни влади у Греції, змушений був поїхати у вигнання в Лондон.
У 1848 році Калле́ргіс здійснив невдалу спробу військового перевороту в Греції, змушений був знову втікати, на цей раз у Париж.
Звідти він був викликаний на батьківщину у 1854 році, з початком Кримської війни, і обійняв пост військового міністра у кабінеті Александроса Маврокордатоса — втім, ненадовго.
Останнім значним злетом кар'єри Калле́ргіса було його призначення у 1861 році повноважним послом у Париж — цей пост він використовував для того, щоб забезпечити французьку підтримку для зміщення з трону короля Греції Оттона I та утвердження в Греції династії Глюксбургів.
Примітки
- ↑ а б Калергис, Димитрий // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 23.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Lord Byron and his Times
Література
- Калергис, Димитрий // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XIV. (рос. дореф.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |