| Димитар Аґура | |
|---|---|
 | |
| Народився | 26 жовтня 1849  Криничне, Україна |
| Помер | 11 жовтня 1911 (61 рік) Ясси, Румунія |
| Країна |  Російська імперія Румунське королівство Третє Болгарське царство |
| Діяльність | історик, політик |
| Alma mater | Ясський університет |
| Галузь | історія |
| Заклад | Софійський університет Святого Климента Охридського |
| Посада | Rector of Sofia University “St. Kliment Ohridski”d, Rector of Sofia University “St. Kliment Ohridski”d, Rector of Sofia University “St. Kliment Ohridski”d і Rector of Sofia University “St. Kliment Ohridski”d |
| Членство | Болгарська академія наук |
 Димитар Аґура у Вікісховищі | |
Димитар Аґура (болг. Димитър Агура; нар. 26 жовтня 1849, с. Чешма Варуіта — пом. 11 жовтня 1911, Ясси) — болгарський історик, ректор Софійського університету.[1]
Біографія
Народився 26 жовтня 1849 року у селищі Чешма Варуіта, що на Бессарабії, в сім'ї болгарських переселенців. Навчався в Болграді, згодом у 1868 році закінчив семінарію в Яссах, та вивчав історію в Ясському університеті (1872). Потім працював у Бирладі учителем та шкільним інспектором в Яссах та Васлуї. Також кілька років викладав румунську мову й болгарську історію у Болградській гімназії (1875 —1878).
Після звільнення Болгарії повернувся в країну, де працював чиновником у Міністерстві внутрішніх справ (1879 —1883). В уряді Леоніда Соболєва тимчасово очолював Міністерство освіти. Після цього очолив Софійську (1884 —1885) і Пловдівську чоловічі гімназії (1885 —1889).
Після відкриття Вищої школи (нині Софійський університет Святого Климента Охридського) в 1889 став в ньому професором історії. Тричі очолював й сам університет (1889 —1890, 1892 —1895, 1907 —1908). У 1900 став дійсним членом Болгарської літературної спільноти. У 1901-у був в числі засновників болгарського історичного товариства та очолював його до своєї смерті.
Помер в Яссах в 1911, де знаходився на урочистостях, присвячених 50-річчю Ясського університету.
Бібліографія
- 1890 — «Новейшая история на Френската революция до днешно време»
- 1893 — «Бележки по едно научно пътуване в Румъния» (в съавторство)
- 1893 — «Дако-ромъните и тяхната славянска писменост» (в съавторство)
- 1904 — «Средновековна история. Лекции»
Джерела
- Tashev, Tasho (1999) (în Bulgarian). The Ministers of Bulgaria 1879–1999. Sofia: Ministry of Education.
- Agura, Dimitŭr D., 1849-1911 The Library of Congres [Архівовано 30 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки
- ↑ Флорентина Бадаланова Геллер. Книга сущая в устах. Фольклорная Библия бессарабских и таврических болгар. — Издательство университета Дмитрия Пожарского. — 2017. — 864 с. — ISBN 978-5-91244-174-5.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль | CONOR.BG: 419429 · FAST: 1671898 · Freebase: /m/05f8xbv · GND: 129693731 · ISNI: 0000000036115636 · LCCN: n2007024914 · VIAF: 52775187 |