Джордже Джорджеску | |
---|---|
![]() | |
Основна інформація | |
Дата народження | 12 вересня 1887[1][2][3] ![]() |
Місце народження | Сулина, Тульча, Румунія ![]() |
Дата смерті | 1 вересня 1964[1][2][3] (76 років) ![]() |
Місце смерті | Бухарест, Румунія ![]() |
Громадянство | ![]() ![]() |
Професії | диригент ![]() |
Освіта | Бухарестський національний університет музики і Берлінський університет мистецтв ![]() |
Вчителі | Serafim Antropovd ![]() |
Інструменти | віолончель ![]() |
Жанри | класична музика ![]() |
Членство | Румунська академія ![]() |
Лейбли | Electrecordd[4], Апрелєвський завод грамплатівок[4], Supraphon[4], Polskie Nagrania Muzad[4], Editura Casa Radiod[4] і Мелодія[4] ![]() |
Нагороди | |
![]() ![]() |
Джордже Джорджеску (рум. George Georgescu; 12 вересня 1887, Сулина, Румунія — 1 вересня 1964, Бухарест, Румунія) — румунський диригент, віолончеліст і педагог. Член-кореспондент Румунської академії.
Біографія
Народився в сім'ї портового митника. У 1910 році закінчив Бухарестську консерваторію по класу віолончелі (професор Костянтин Дімітреску) і в 1910—1912 роках продовжив навчання в Берлінській вищій школі музики у Гуґо Беккера (клас віолончелі), а також по класах композиції і диригування. З 1911 року виступав як сольно, так і в складі струнного «Марто-квартету» (з Марто, Беккером і Канблаєм), але травма не дозволила далі займатися виконавською діяльністю. У 1916—1918 роках удосконалювався в диригентському мистецтві у Ріхарда Штрауса і Артура Нікіша. У 1918 році вперше виступив як диригент з Берлінським філармонічним оркестром. У 1920 році заснував Бухарестський філармонічний оркестр (нині Симфонічний оркестр ім. Джордже Енеску); в 1921—1944 і в 1953—1964 роках — головний диригент. В репертуар входили Шоста симфонія Чайковського, «Веселі пустощі Тіля Ейленшпігеля» Штрауса, Фортеп'янний концерт Гріга, Друга симфонія Брамса, Сьома симфонія Бетховена, твори Джордже Енеску й інші твори румунських і світових композиторів. Диригував в багатьох країнах світу, в тому числі і в СРСР, де був на гастролях 4 рази (вперше в 1952 році). Виступав разом з такими виконавцями, як Пабло Касальс, Ежен д'Альбер, Едвін Фішер, Вальтер Ґізекінґ, Вільгельм Кемпф, Жак Тібо, Енріко Майнарді, Давид Ойстрах, Артур Рубінштейн, Клара Гаскіл і багатьма іншими. У 1950—1953 роках — професор Бухарестської консерваторії.
Нагороди
- 1954 — Народний артист СРР
- 1949 — Державна премія СРР
- 1957 — Державна премія СРР
- Кавалер ордена Праці 1 ступеня
Література
- Музичний енциклопедичний словник / Гол. ред. Г. В. Келдиш. — М.: Радянська енциклопедія, 1991. — С. 171—172 — ISBN 5-85270-033-9
- Voiculescu L., George Georgescu. — Buc., 1957.
- Breazul G., Muzica românească // Pagini din istoria muzicii româneşti. — Buc., 1966.
- Сучасні диригенти. — М., 1969.
- Хофман А., диригентський мистецтво Д. Джорджеску // Сторінки історії румунської музики. (Пер. З рум.). — М., 1979. — с. 295—307.
Примітки
Посилання
- Джордже Джорджеску на сайті AllMusic (англ.)
- Джордже Джорджеску на сайті AllMusic (англ.)
- Народились 12 вересня
- Народились 1887
- Уродженці повіту Тулча
- Померли 1 вересня
- Померли 1964
- Померли в Бухаресті
- Лауреати Державної премії Румунії
- Кавалери ордена Праці (Румунія)
- Музичні педагоги XX століття
- Румунські музичні педагоги
- Скрипалі XX століття
- Віолончелісти XX століття
- Композитори XXI століття
- Композитори XX століття
- Румунські композитори