Джон Пентланд Магаффі
англ. John Pentland Mahaffy
Джон Пентланд Магаффі
Народився	26 лютого 1839(1839-02-26) Веве
Помер	30 квітня 1919(1919-04-30) (80 років) Дублін
Поховання	St. Fintan's Cemetery, Suttond
Країна	Швейцарія
Діяльність	письменник, історик, класицист, класичний філолог, літературознавець, перекладач, композитор, викладач університету, літературознавець
Alma mater	Триніті-коледж
Галузь	історія
Заклад	Дублінський університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор наук
Членство	Ірландська королівська академія
Батько	Nathaniel Brindley Mahaffyd[1]
У шлюбі з	Frances Letitia MacDougalld
Нагороди
Джон Пентланд Магаффі у Вікісховищі

Джон Пентланд Магаффі (англ. John Pentland Mahaffy, 26 лютого 1839, Веве, Швейцарія — 30 квітня 1919, Дублін) — британський історик, антикознавець-еллініст, філолог-класик, єгиптолог і музикознавець, протестантський пастор. Наставник Оскара Вайлда.

Народився в сім'ї ірландців. Виріс в Швейцарії та Німеччині.

Джон Пентланд Магаффі спочатку здобував початкову освіту в приватному порядку у Швейцарії та Німеччині, а пізніше у Триніті-коледжі в Дубліні (у 1856—1859 роках), де вивчав класику й філософію. Будучи студентом, став ректором Університетського філософського товариства.

Джон Пентланд Магаффі був видатним класиком і єгиптологом, а також мав докторський ступінь з музики. Зокрема він створив музику для «Grace in chapel». Магаффі, універсальний науковець, опублікував численні роботи з цілої низки питань. Найвагомішими вважаються ті з них, що стосуються, так званого, «срібного віку» в Греції. Нині вони вважаються найавторитетнішими в цій області.

З 1865 року був одружений, з 1908 року — вдівець, мав від того шлюбу дві дочки та два сини.

Вперше відвідав Грецію в 1875 році, багато подорожував по Африці і в США.

Універсальність Магаффі не обмежується науковими колами: він вміло стріляв, грав у крикет за Ірландію, а також стверджував, що знає родовід кожного скакуна в Ольстері. Він також був експертом з рибальства нахлистом.

Був почесним членом Королівського коледжу Оксфордського університету^[2]. Став професором стародавньої історії в Дублінському університеті.

У 1911—1916 роках — президент Ірландської королівської академії.

Від 1913 року — віце-ректор Триніті-коледжу.

Як науковець Магаффі працював професором історії стародавнього світу також в Триніті-коледжі і зрештою став у 1914—1919 роках головою цього коледжу, провостом. Від 1914 року — ректор дублінського Триніті-коледжу.

У 1918 році — був посвячений у лицарі. Лицар золотого хреста грецького ордена Спасителя^[2].

• Орден Британської імперії
• Королівський Вікторіанський орден
• Орден Спасителя

• W. B. Stanford & R. B. McDowell (1971). Mahaffy: a biography of an Anglo-Irishman. Routledge & Kegan Paul. ISBN 0-7100-6880-8.(англ.)

• Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [Архівовано 14 листопада 2011 у Wayback Machine.](рос.)